Чорний день календаря

      Відома співачка, котра прославила французький шансон, померла у 47, Жану Кокто, режисеру, драматургу, літератору, було 74. Друзі по життю, і померти їм судилося в один день. Справжнє ім'я великої Едіт — Едіт Джованна Гасьйон, a Піаф, як її нарекли співвітчизники, перекладається як «горобчик». Вона народилася 1915 року, і у вісім років життя нанесло перший удар — дівчинка осліпла. Правда, з роками її зір відновився. Мати Едіт була вуличною співачкою, і її донька починала з того ж. Слава, визнання і, головне, любов народу прийшли до Піаф під час Другої світової війни, коли французи потерпали від нацистського режиму. Вона навіть співала в Берліні перед військовополоненими. Після війни дім Піаф став модним салоном, де вона приймала паризьку богему та інтелектуалів, серед яких — Ів Монтан та вірменин Шарль Азнавур.    Незважаючи на всезагальну любов і увагу, «французький горобчик» закінчила свої дні немічною і старою (у свої неповні 50 вона виглядала на всі 70), покинутою жінкою, стверджують біографи Едіт. За своє життя співачка пережила чотири автокатастрофи, спробу самогубства, три печінкові коми, напад божевілля, два напади білої гарячки. Останнім її чоловіком був красень Тео Сарапо, з яким вона співала на Олімпіаді-62. Ховали Едіт Піаф з усіма пишностями — 100 тисяч людей прийшли проводжати її в останню путь на цвинтар Пер-Лашез, серед них і велика Марлен Дітріх. Сьогодні Франція на державному рівні вшановує сорок років з дня смерті обох митців. З цієї нагоди в Парижі пройде низка культурних заходів: у міському холі до 31 січня 2004 року триватиме виставка, присвячена Піаф, а в Центрі Помпіду — Жану Кокто.