Дві копійки на здоров'я здоров'я не додадуть,

      Хоча всім відомо, що здоров'я не купиш, ми хронічно продовжуємо це робити — саме купувати. І в прямому сенсі, і в переносному. Бо одна справа — якщо дорого коштують ліки, інша — якщо йдеться про «добровільну» допомогу лікарні або просто про банальну вимогу покласти тридцять-п'ятдесят копійок-гривню (допиши своє) за те, що зараз проколють тобі пальця або візьмуть кров на аналіз. Чи замість копійок велять принести, наприклад, упаковку вати. Якщо, до речі, принесеш неповний рулончик, на тебе можуть подивитися обурено — автор тому свідком. Але ж уявіть, скільком хворим можна змазати пальчики ватою з цілої упаковки! А приносить кожен. Таке враження, що вату збирають, віддають до аптеки і назавтра продають знову, ділюся враженням з прокурором відділу нагляду за дотриманням і застосуванням законів Сумської обласної прокуратури Володимиром Микитенком. «От таке вже — то повне беззаконня, — оцінює він. — Якщо загалом є офіційний перелік платних послуг, які надають медичні заклади, то дані випадки в жодні норми не вписуються».

      Ні, всім зрозуміло: медицина бідує і справді потребує допомоги. Але... Якщо йдеться про якісну медичну допомогу. Якщо ж однією рукою у тебе беруть гривню, а іншою... Володимир Микитенко пригадує, зокрема, про такий випадок. У пологовому відділенні Глухівської центральної районної лікарні у щасливої мами народилася дівчинка. Медсестра палати новонароджених П. клала дитині в ліжечко грілку. Ось тільки не перевірила, як вона закручена. Можна уявити, як кричала дівчинка, коли гаряча вода протікала на неї. Що не кажіть, а опік другого-третього ступеня для новонародженої — це серйозно. З пошкодженими лівими плечем та лопаткою дівчинку в тяжкому стані забрали до обласної лікарні. Стосовно медсестри було порушено кримінальну справу, вона постала перед судом. Але від цього шрами на тілі дівчинки не зникнуть.

      Усупереч суворим принципам, як на мене, — зовсім не гріх віддячити лікарю, який тобі справді повернув здоров'я, букетом квітів. А якщо ти не бідний, то й надати оту добровільну допомогу лікарні. Якщо ж лікарня починає «заробляти» копійки як тільки можна і незаконно...

      Бо, скажімо, якщо люди і вносять благодійні внески, то мають давати їх у касу лікувального закладу. При цьому написавши заяву і отримавши документ, що така-то сума з вдячністю прийнята. У Шосткинській центральній районній лікарні благодійники таких заяв не писали зовсім, часом за них це робили навздогін медики. Робилися якісь записи до якогось журналу. А до каси гроші здавалися періодично. Чи не здавалися. Принаймні прокуратурою при перевірці обласних закладів охорони здоров'я були встановлені й такі факти. Причому на суму настільки незначну, заради якої й принижуватися б не варто.

      Є ще одне джерело «заробітку»: здійснювати платні послуги, але змінюючи при цьому ціну на них. Так, скажімо, існує розпорядження обласної держадміністрації, яким затверджено граничні тарифи на проведення медичного огляду осіб, професія чи вид діяльності яких потребують такого огляду. З урахуванням ПДВ ця сума має складати 4 гривні 44 копійки. У тій же Шосткинській ЦРЛ встановили тарифи власні: медогляд при працевлаштуванні оцінили в 12 гривень 64 копійки; періодичний медогляд — у 10 гривень 2 копійки. Бачимо, все пораховано ретельно, до двох копійок, от тільки неправильно.

      Заробляючи на копійках, заклади часом втрачають тисячі. Бо, скажімо, у Шалигінській дільничній лікарні Глухівського району розікрали... будівлю лікарняної поліклініки. Шкоди заподіяно більш ніж на 10 тисяч гривень. Стосовно головного лікаря порушено кримінальну справу. ...Приклади можна продовжити.

      Утім, можливо, про дрібні речі говоримо? Але чому ж тоді на запитання «Де найчастіше порушуються ваші права?» пiд час опитування, проведеного свого часу в області громадськими організаціями, більшість опитаних відповіла: у медичних закладах.