«Мокрі» артефакти: ентузіасти мріють створити першу в Україні інтерактивну експозицію затоплених сіл

Автори унікального проєкту подали заявку на конкурс через селищну раду Нововоронцовки та можуть отримати грант за програмою Українського культурного фонду вже у квітні 2021 року.

Як розповів краєзнавець Андрій Селецький, разом з однодумцями він хоче реалізувати унікальний проєкт, присвячений штучно затопленим землям Бериславського району.

Цікаво, що при новоствореному музеї запланована й діяльність дослідницької лабораторії, основна мета якої — вивчати нові експонати, знайдені на дні Каховського водосховища.

Реалізація цього задуму дозволить доторкнутися до таємниць історії причорноморського півдня України,  розповіли фахівці управління туризму та курортів Херсонської облдержадміністрації.

У запасниках інтерактивного музею вже зберігаються знайдені під водою експонати столітньої давності, подбали його творці й про перспективи самоокупності.

Адже туристів можуть зацікавити не лише напрацювання дослідницької лабораторії, а також і дайвінг та водні екскурсії по Дніпру з мальовничими краєвидами.

Відомо, що за часів СРСР водами Каховського водосховища затопили понад 90 сіл, які раніше були недоступні для археологічних дослі­джень.

Саме на Херсонщині у стародавні часи розташовувалися такі пам’ятки історико-культурної спадщини, як столиця хана Мамая — місто Замик, а також прилегла місцевість — Великий Луг. Нікого тоді не зацікавило їх неоціненне історичне значення не лише для Херсонщини, а й для України у цілому.

Автор унікального проєкту Андрій Селецький упевнений, що після перемоги на конкурсі він із друзями зможе гідно втілити сміливу задумку в реальність. Адже пошукову роботу ця команда ентузіастів веде вже понад 10 років, i хлопці зуміли за цей час зібрати чимало унікальних експонатів, серед яких — радянські монети 1920-х років, стара пляшка для вина та старовинний механізм.

— Мрію про створення цього музею я плекаю зі шкільних років, коли вперше почув про затоплені села у нашому районі, — розповів краєзнавець Андрій Селецький. — Ця інформація настільки захопила мою уяву, що я постійно ходив узбережжям водосховища та збирав знайдені там уламки кераміки й інших речей. Потім вступив до університету й почав займатися більш академічною археологією, а також працювати в архівах.

За словами ентузіаста з Херсонської області, він відчував неймовірний захват, коли йому вдавалося пірнути під воду та на власні очі побачити затоплені древні поселення.
Пізніше юнак став вивчати спеціалізовану літературу, документи та картосхеми, залучати до пошуків своїх друзів, які допомогли Андрію Селецькому зібрати перші дві тисячі експонатів для майбутнього музею.

Студенти вишів нарешті дізнаються про величезну трагедію українського народу, адже у 60-х роках минулого століття через надмірні амбіції радянських інженерів, котрі почали вважати себе богами, під водою опинилася величезна територія з населеними пунктами по всьому каскаду водосховищ на Дніпрі.

Причому заливали не лише села: під водами Кременчуцького водосховища в 1959-1961 роках назавжди поховали місто з більше ніж 400-річною історією — Новогеоргіївськ.

До теперішнього часу величезна кількість документів гідрологічної розвідки, а також точні дані за кількістю виселених людей та очищення дна зберігаються під грифом «Таємно».

Ентузіасти Херсонщини також планують провести реставрацію будівлі дореволюційного банку в історичній частині Нововоронцовки. Адже в будові початку минулого століття збереглися оригінальний паркет, ліпнина, різьблені вікна, двері та навіть величезний внутрішній банківський сейф часів Російської імперії.

Краєзнавці виявили незвичайну активність i подали відразу 16 різних заявок iз метою участі у програмі «Культура. Туризм. Регіони».

Серед найбільш цікавих можна відзначити проєкт «Скарби Гілеї Дніпровської», спрямований на вивчення та популяризацію історико-культурних пам’яток Нижнього Подніпров’я. Великий інтерес для вивчення минулого півдня України представляють і такі перспективні проєкти, як культурно-туристичний маршрут «Скадовськ історичний», «Легенди Хорлів», а також музей «Таємниці острова Джарилгач» та «Живий музей південних традицій» на острові Білогрудий.