Про це повідомив на своїй сторінці у «Фейсбуці» директор Історико-культурного заповідника «Більськ» (що розташований у Котелевському районі) Ігор Корост.
«Приємно, коли справа всього твого життя розвивається, — зокрема написав він.
— Нарешті на теренах всесвітньо відомої археологічної пам’ятки буде створено належні умови для роботи науковців. Про всяк випадок нагадаю, що цієї події археологи чекали понад 50 років. Тож дякуємо всім, хто долучився до реалізації цього проєкту.
Більське городище справді унікальне як за масштабністю, так і за інформативністю. Фасад приміщення, звісно, буде не таким, як представлено на малюнку, та він обов’язково передаватиме унікальність і феноменальність Більського городища».
Історико-культурний заповідник «Більськ» заснований 2005 року з метою охорони, збереження та дослідження Більського городища — унікальної археологічної пам’ятки доби раннього залізного віку.
«От уже 15 років наукова установа терпить незручності, орендуючи приміщення в селищі Котельва, а унікальні знахідки перебувають у фондах, тобто є недоступними для відвідувачів, — інформує молодший науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ» Оксана Дорошенко.
— Відтак звістка про будівництво музею й науково-дослідного центру для наших співробітників — добра новина. Музей зводитимуть не на порожньому місці, це буде реконструкція нежитлового приміщення в селі Більськ Котелевського району».
На будівництво музею й дослідного центру виділено 27 млн гривень. Це кошти не лише обласного бюджету, а й Державного фонду регіонального розвитку.
Цими днями команда суспільно-культурного мультимедійного українознавчого проєкту Ukraїner представила 15-хвилинний відеоролик про Більське городище. Здійснивши експедицію до села Більськ, її учасники дійшли висновку, що згадане городище — парадоксально маловідома як для свого масштабу археологічна пам’ятка.
Займаючи площу понад 5 тисяч гектарів, Більське городище є найбільшим поселенням доби раннього залізного віку у Східній Європі й приховує ще багато таємниць описаного давньогрецьким істориком Геродотом міста Гелон. Грандіозному поселенню лісостепової Скіфії присвячено й один із сюжетів японського наукового фільму «Шлях заліза».
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
