Нафтохімія майбутнього. Як зростають попит і ризики
У сучасному світі нафтохімічна продукція присутня всюди — від одягу та смартфонів до сонячних панелей і електромобілів. >>
Верховна Рада знову взялася за старе: тобто вдруге намагалася призначити виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка міністром, а також першим віцепрем’єр-міністром України.
Зранку профільний комітет розглянув термінове подання уряду і 14 голосами «за» з 18 підтримав кандидатуру Юрія Вітренка на посаду міністра. Проте в парламентській залі такої підтримки і близько не було. Кандидата в міністри засипали запитаннями і про ціну на газ, і про те, де поділося закачане у сховища ще влітку задешево блакитне паливо, і про роботу вугільних шахт, і про премію, яку Вітренко чомусь «забув» внести в декларацію.
Відповідаючи на запитання нардепів, Юрій Вітренко повідомив, що «люди реально з лютого почнуть платити за газ менше. Газопостачальні компанії вже оголосили ціни, які в деяких компаній є навіть нижчими за 6,99 грн».
Кандидат у міністри енергетики додав, що «ми будемо збільшувати видобуток власного газу», а «субсидій вистачає на всіх — на цей опалювальний сезон коштів точно достатньо». Із завдань на далеку перспективу пан Вітренко назвав, зокрема, приєднання до енергетичної системи Європи та від’єднання від систем Білорусі й Росії, в які Україна й досі інтегрована.
За вміння чудово відбиватися від незручних запитань народний депутат Кучеренко навіть назвав Вітренка «професійним маніпулятором». Проте це вміння знову не допомогло пану Юрію стати міністром — «за» його кандидатуру проголосували лише 204 депутати (переважно від «Слуги народу» та «Довіри»). Це більше, ніж у грудні минулого року (тоді було лише 186 голосів «за»), але все одно не достатньо, щоб стати міністром. Тож надважлива сфера енергетики і далі залишається в «тимчасових» руках.
Також Рада ухвалила вчора в першому читанні законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (№4613), який має пришвидшити процедуру держреєстрації вакцини від COVID-19. За це рішення проголосували 318 народних депутатів із 366, зареєстрованих у сесійній залі.
Напередодні, у вівторок 26 січня, Верховна Рада ухвалила в другому читанні й у цілому президентський Закон «Про всеукраїнський референдум» (№3612, так званий «закон про народовладдя»). «За» проголосували 255 народних депутатів, переважно «слуги» та група «Довіра».
Про небезпеки цього закону, який був серед основних передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського, «УМ» детально писала у вівторковому номері.
«Прикре самогубство, — сказав про цей закон нардеп від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович, оскільки ухвалений закон, за його словами, «руйнує парламентаризм». «Розумні вчать історію, історія вчить розумних, — написав він згодом у «Фейсбуці». — В Німеччині не проводять загальнодержавних референдумів. Наситилися «народовладдям» у 1930-ті, усвідомили його небезпечні наслідки».
У сучасному світі нафтохімічна продукція присутня всюди — від одягу та смартфонів до сонячних панелей і електромобілів. >>
Масштабну схему розкрадання коштів в енергетичних компаніях України, які підконтрольні одному із підсанкційних бізнесменів, викрили Служба безпеки та БЕБ >>
Слідчі викрили ще одну схему розкрадання коштів державного підприємства. Фігуранти привласнили понад 50 млн грн, які виділялися на проведення відновлювальних робіт Трипільської ТЕС. >>
Рішення про запровадження щорічної премії уряду для працівників енергетичної галузі ухвалив Кабінет міністрів України. >>
На тлі проблем з транзитом через нафтопровід "Дружба" Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна припиняє постачання дизельного палива до України до відновлення роботи нафтопроводу. >>
Торги про продаж 460 га землі на половині Боржава у Закарпатській області оточенню колишнього голови адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна, скасувало Агентство з розшуку та менеджменту активів. >>