Рік Трампа, рік Зеленського. Не просто черговий рік війни
Це був рік двох уявлень, які зіткнулися лобами. Рік, коли Трамп дивився на Зеленського як на змінну в угоді, а Зеленський дивився на Трампа як на арбітра історії. >>
Щонайменше двічі голова КСУ Олександр Тупицький приходив на цьому тижні на роботу на Жилянську, і кожного разу охоронці УДО не пускали його не лише до робочого кабінету, а й до будівлі Конституційного Суду взагалі.
Навіть авто Тупицького не могло подолати шлагбаум внутрішнього дворика установи.
Офіційна причина: указ президента Зеленського про відсторонення Тупицького від посади голови КС на місяць. Згодом охоронці почали посилатися ще й на розпорядження слідчих ДБР, які на Водохреща (коли голова КС вперше не зміг потрапити на роботу) оголосили йому підозру у вчиненні кримінальних правопорушень проти правосуддя.
Звісно, пан Тупицький звернувся і до поліції, і до генпрокурорки Венедіктової, мовляв, його недопуск є порушенням закону, який призведе до дестабілізації конституційної Феміди в країнi, указ Зеленського щодо відсторонення — нікчемний де-юре, а слідчі ДБР неправильно вручили йому підозру.
Утім зрозуміло, що голова КСУ, який щойно повернувся з елітного відпочинку в Дубаї, і сам доклався до виникнення так званої конституційної кризи, коли голосував за визнання неконституційним закону про електронне декларування. Є питання і щодо нерухомості, придбаної ним в анексованому Криму, і до суддівської діяльності в часи роботи на Донеччині тощо.
Утім, незважаючи на негативний шлейф навколо персони голови КС, експерти вказують на загрози, які в цій скандальній ситуації продукуються на Банковій — в офісі президента.
Так, політолог Олексій Голобуцький вважає, що «Зеленський і Тупицький нищать не одне одного — вони розвалюють, як «лего», на окремі блоки державу як інституцію» під час такого собі «конституційного клінчу».
«Президент спробував делегітимізувати КСУ і його голову — але дійсно вийшов далеко за межі власних конституційних повноважень. Але й КСУ, фактично, пішов в автономне плавання, по дорозі руйнуючи політику держави. Як наслідок, легітимність обох сторін зазнала втрат. А обопільна делегітимізація президента і КСУ напряму веде до анігіляції держави як інституції», — переконаний пан Голобуцький.
Тоді як екснардеп Ігор Мірошниченко зауважує, що йому теж «не до вподоби вгодована та засмагла під дубайським сонцем мармиза Тупицького», як і дорогий пуховик Bogner на ньому, в якому він засвітився під час спроб потрапити на роботу. Втім, на його думку, в цій ситуації «ми є свідками повзучої узурпації влади та встановлення антиконституційної диктатури преЗЕдентом та його оточенням».
Мірошниченко вважає: якщо закрити на це очі, то «вже завтра нам усім доведеться погодитися з тим, що Зеленський одноосібно вирішить долю будь-якого міністра, депутата, простого громадянина», бо цього хотітиме він сам чи якась частина українського суспільства.
Це був рік двох уявлень, які зіткнулися лобами. Рік, коли Трамп дивився на Зеленського як на змінну в угоді, а Зеленський дивився на Трампа як на арбітра історії. >>
Лідер Кремля Володимир Путін заявив, що РФ могла б направити в "Раду миру" щодо Сектору Гази 1 млрд доларів із заморожених в США російських активів. >>
Українська політика давно живе за законами барокового театру: тут королеви не йдуть у відставку — їх знімають із трону публічно, під камери, з коментарями експертів і заголовками, які ще вчора здавалися немислимими. >>
Усе вже стало очевидним: для світових еліт війна — це не трагедія, а інструмент перерозподілу. >>
Підписання плану процвітання України було скасоване через суперечки навколо Гренландії, які завадили намірам використати форум у Давосі для досягнення домовленостей між США, Україною та європейськими державами щодо гарантій безпеки та відновлення України. >>
Застосування сили для захоплення Гренландії під питанням: президент США Дональд Трамп відмовився коментувати цю чутливу тему, натомість порадив країнам Європи займатись війною в Україні. >>