Максим Березовський, як його бачать нині. (Фото з «Вікіпедії».)
За кілька годин до Нового року в Києві вперше прозвучать дві симфонії Максима Березовського, які вважалися втраченими понад дві сотні років.
Ноти творів композитора, якого називають «українським Моцартом», один iз найяскравіших представників молодого покоління диригентів України, головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія) Кирило Карабиць здобув у Національному архіві Парижа.
Світова прем’єра віднайдених симфоній під орудою Кирила Карабиця чаруватиме слухачів й онлайн зі щойно відреставрованої Андріївської церкви у концерті «Березовський 275» у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Творчість уродженця Глухова Максима Березовського — який прожив лише 31 рік, за деякими даними, попрощавшись із нужденним життям за власним бажанням, — є визначною для становлення української музичної культури. У 14, маючи унікальні вокальні дані, він уже був у Петербурзі солістом у Придворній співацькій капелі — Російська імперія тоді активно збирала у поневоленій Україні найкращі таланти.
Навчався у Болонській філармонічній академії, яку закінчив iз відзнакою. Став творцем опери «Демофонт», яку вважають першою українською (звісно, і російською).
До речі, у Ліворно 1773 року її поставили в карнавальні свята. Коли наступного року 28-річним повернувся в Петербург, був зарахований (без посади) церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели, що не забезпечило навіть мінімальних статків. Це вже був час суцільного «зачищення» всього українського в усіх сферах Катериною ІІ.
Музичну спадщину Максима Березовського відшуковують по дещиці. У 2016 році під орудою Кирила Карабиця у Національній філармонії вперше зазвучала Перша симфонія До мажор Березовського, ноти якої віднайшли на початку 2000-х і донині зберігаються в архівах Ватикану. Цей твір вважається першою українською симфонією.
Відомо, що неповна копія однієї із симфоній перебуває також у приватному архіві Розумовських, який потрапив у Київ у 1918—1920-х і зберігається в Національній бібліотеці Вернадського у Києві.
Через помилку в прізвищі композитора, яку допустив свого часу видавець, надрукувавши Beresciollo замість Beresowskoy, відбулась плутанина, яка поставила під сумнів ідентичність авторства. Нагадаємо, Олексій Розумовський (Розум) завдяки чудовому голосу 1731 року потрапив до придворної капели в Петербурзі.
Дослідники припускають, що він, як і його брат Кирило Розумовський — останній гетьман України (1750—1764), покровительствували Максиму Березовському, документальних свідчень про якого дуже мало.
«Дуже хотілось закінчити цей рік на позитиві, й виникла ідея повернути Україні ще дві невідомі симфонії. Попри карантин, мені вдалось потрапити в Національний архів у Парижі та віднайти ці ноти», — коментує Кирило Карабиць.
Концерт-дарунок «Березовський 275» в Андріївській церкві 31 грудня записуватиме UA Культура-Суспільне. Початок о 18.00. Музика — це й історія.
Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення. >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
Поїхав у закордонне відрядження і не повернувся директор Національного музею історії України у Києві Федір Андрощук. >>
Дослідники кажуть, що біографія Віктора Петрова нагадує гостросюжетний детектив, з умовами часу, в який йому довелося жити, і відзначають внесок, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки ХХ століття. >>
Нещодавно у столиці, на центральній алеї Байкового цвинтаря, урочисто відкрили нове погруддя ідеологові Української держави Миколі Міхновському. >>
