Директорка «Гетьманської столиці» Наталія Реброва: Мазепа був одним із великих українських благодійників

У грудні Україна відзначає День благодійництва.

Запроваджений у 2007 році, він є вітчизняним відлунням світового тренду подяки за добрі справи людям, які влаштовують благодійницькі акції і закликають це робити інших.

Підтримка української культури як національна ідея на сьомому році війни та в умовах світової пандемії й економічної кризи — про це ми поговоримо з Наталією Ребровою, директоркою Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», що розташований у Батурині на Чернігівщині.

Фонд прийняв перший внесок — 1 млн грн

— Історія України багата на приклади благодійництва. У вітчизняну культуру вкладали кошти давньоруські князі, гетьмани та старшина, а по тому — промислові магнати та фінансисти. Сучасні представники великого бізнесу вже давно зрозуміли, що не можуть існувати поза суспільством. Вони долучаються до вирішення не лише соціальних проблем, а й готові профінсувати культурний потенціал нації. Кого заповідник «Гетьманська столиця» вважає своїм благодійником?

— Одним із великих українських благодійників є гетьман Іван Мазепа. Він є незмінним прикладом для сучасників. Ми до тепер гордимося кращими зразками культури та освіти, створеними доброчинно-меценатською діяльністю козацької старшини та гетьманів. Цю традицію сьогодні продовжують українці, які люблять Батьківщину до глибини своєї душі. І до глибини своєї кишені усвідомлюють необхідність ствер­джувати державу.

—  У 2005 році під час відвідування Батурина Президент України Віктор Ющенко запропонував представникам бізнесу та ділових кіл створити благодійний фонд, він мав акумулювати інвестиції для відродження і реставрації об’єктів історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». А вже через кілька тижнів новостворений фонд прийняв перший внесок — один мільйон гривень. Нині ми бачимо результат цієї благодійності — реставровані та відбудовані пам’ятки Батурина. А по завершеннi реставрації благодійники забули про Батурин?

— Безумовно, благодійність має бути системною, це відповідальна робота. Ми гордимося дружбою з усіма своїми благодійниками. Хтось надавав фінансову підтримку, хтось організаційну. Бувала разова допомога, але деякі меценати підтримують нас роками. Ви вже сказали, що благодійність — це давня українська традиція. Дуже важливо дати гроші на соціальні проєкти — нагодувати, обігріти, вилікувати. Але саме той, хто підтримує культуру, — стверджує державу.

    Меценат і почесний президент благодійної організації «Світанок» Євген Сур.

Благодійний «Світанок»

—  Хто нині є благодійником «Гетьманської столиці»?

— У першу чергу це Конотопська благодійна організація «Світанок». Ця організація була створена в 2002 році за ініціативи уродженця Конотопа Євгена Сура. Він є її Почесним президентом. У нашому знайомстві з цією організацією і встановленню довірливої співпраці важливу роль зіграв фактор земляцтва — через уродженця Батурина, а нині мешканця Чикаго пана Миколу Кочергу, який iз 2005 року є добрим товаришем «Гетьманської столиці».

За роки своєї діяльності «Світанок» реалізував безліч благодійницьких проєктів, спрямованих на виконання програм національно-культурного розвитку України на Сумщині, в Конотопі, і у Батурині, на Чернігівщині. Це й будівництво храмів Різдва Пресвятої Богородиці в Конотопі, Покрови Пресвятої Богородиці в Батурині, підтримка просвітницьких дитячих центрів при цих храмах та осередку Всеукраїнської організації «Пласт» у місті Батурин.

Безпосередня співпраця Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» з благодійною організацією «Світанок» розпочалася у 2012 році, коли була підтримана ініціатива заповідника щодо організації та проведення Обласного фестивалю-конкурсу молодих виконавців імені Андрія Розумовського. Відтоді фест став щорічним і проходить 22 жовтня в палаці гетьмана Кирила Розумовського. Таким чином ми спільно продовжуємо традиції, закладені гетьманом Розумовським та його сином Андрієм Кириловичем у підтримці музики та обдарованої молоді.

У 2015 році благодійна організація «Світанок» за договором дарування передала у власність заповідника «Гетьманська столиця» житловий будинок та новий музейний комплекс — «Козацький двір». Це буде реконструкція історичного середовища Батурина через повсяк­дення однієї з місцевих козацьких родин. Це буде живий середовищний музей.

І ми маємо чудову новину: наш благодійник — Конотопська місцева благодійна організація «Світанок», засовником якої і почесним президентом є Євген Сур, — здобула перемогу в Чернігівському обласному конкурсі «Благодійник року» імені меценатів Тарновських у номінації «Благодійник року — неприбуткова організація», за поданням Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

—  Ми ще чули про виставку воскових гетьманів, профінансовану Євгеном Суром.

— Так, у 2016–2019 роках спільно з благодійною організацією заповідник реалізував перший в Україні унікальний проєкт наукової реконструкції образів гетьманів України у їхніх воскових фігурах. За три роки ми сформували колекцію з 16 фігур усіх очільників козацької України за період існування Гетьманщини. Зараз виставки, на яких вони представлені, приваблюють відвідувачів Батурина. Адже в нас гетьмани перестали бути обличчями на портретах і «ожили», перетворившись на тривимірний образ людини. Безумовно, це зацікавлює дуже багатьох.

Співпраця у напрямку виставково-експозиційної діяльності продовжилася потужним проєктом 2018-2019 років, який реалізовували спільно — «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину».

Та робота над цією виставкою продовжується. У нинішньому році, завдяки ентузіазму благодійника Валерія Глущука, ювеліри шведського короля Карла ХVІ Густава виготовили копію Ордена Меча, яким у 1751 році був нагороджений Григорій Орлик.

Концерт «Viva Батурин!» 23 серпня 2019 року.

Про концерти і літопис

—  Також ви проводите благодійницькі концерти до Дня Незалежності України. Чи був концерт цьогоріч?

— Цьогоріч — ні, у зв’язку з карантином. А ось у 2017, 2018 та 2019 роках iз нагоди Дня Незалежності України, за підтримки благодійника Євгена Сура, на території заповідника відбулися безкоштовні масштабні концерти зірок української музичної сцени. Це концерт співачки Руслани «Батурин. День Незалежності» у 2017 р., концерти «Батурин. Ренесанс Незалежності» у 2018 році та «VIVA. Батурин» у 2019 році.

Ці вартісні заходи мали на меті привернути увагу суспільства до Батурина, донести, в першу чергу — до молоді, розуміння того, що потрібно знати свою історію, що потрібно пишатися тим, що кожен iз нас — частинка України. І збільшення кількості відвідувачів «Гетьманської столиці» останнімi роками красномовно засвідчує, що поставленої мети таки було досягнуто!

—  Чи продовжується співпраця з благодійниками зараз, в умовах пандемії?

— Безперечно. Це системна, усвідомлена цільова робота. Наші благодійники допомагають нам у реалізації різних напрямів роботи заповідника «Гетьманська столиця». І всі ці напрями надзвичайно важливі, наприклад — формування фондової колекції. Особливо актуально це є саме зараз, коли держава взагалі не виділяє коштів на придбання експонатів до Музейного фонду.

Рiч у тiм, що оригінальних експонатів по темі Гетьманщини у відкритому продажу немає. Коли на ринку й з’являється такий предмет, то він, по-перше, дуже вартісний, а по-друге — треба швидко знайти кошти на його придбання, інакше його викупить хтось інший. Єдине, на що ми можемо в такому випадку сподіватися, — на благодійницьку підтримку.

Хочемо також акцентувати на тому, що, окрім «Світанку», у формуванні фондової колекції нам уже кілька років допомагає благодійниця Ірина Дмитришин — завідувачка кафедри українських студій в Інституті східних мов і цивілізацій у Парижі. А ще давні і дружні стосунки нас поєднують із директором Київського товариства «Купола» Сергієм Соколовим.

—  Резонансною подією жовтневого медіапростору стала презентація «Літопису Самійла Величка». Її відвідали третій Президент України Віктор Ющенко й нинішній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

— Так! Але не лише медіапростору, а й вітчизняного книговидання та міжнародного наукового співробітництва! Видання «Літопису» Самійла Величка стало ТОП-подією українського книговидання 2020! Це дійсно особливий проєкт, який відбувся лише завдяки благодійницькій ініціативі, без жодної державної підтримки.

—  Тобто доброчинність благодійників «Гетьманської столиці» — систематична і має велику значимість на національному рівні?
— Ви самі відповіли на своє питання.

—  І наостанок порадьте читачам: як же знайти свого благодійника?

— Досвід «Гетьманської столиці» доводить, що налагодити контакт та успішно співпрацювати закладу культури із меценатами можливо. Головне — це поділяти цінності, чітко знати, якої мети ви разом прагнете і бути чесними один перед одним.

Дякуємо Н. Саєнко у підготовці інтерв’ю.