Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Віктор Ющенко, Наталія Реброва та Євген Сур – у центрі.
У другу неділю останнього місяця року, згідно з Указом Президента Віктора Ющенка від 13 грудня 2007-го, в Україні відзначаємо День благодійництва, з метою утвердження принципів гуманізму і милосердя та сприяння розвитку доброчинної діяльності щедрих помислами і справами людей.
Доброчинно-меценатською діяльністю займалися козацька старшина та гетьмани. Одним із великих українських благодійників є Іван Мазепа. За його сприяння було побудовано або реконструйовано понад 40 храмів в Україні. Могилянсько-Мазепинською свого часу називали у Києві академію, саме з причини, що цим навчальним закладом опікувався доброчинець Іван Мазепа.
Цю традицію сьогодні продовжують ті, хто любить Україну не лише до глибини душі. А, за відомим висловлюванням одного з фундаторів УНР Євгена Чикаленка, до глибини своєї кишені усвідомлюють необхідність стверджувати Українську державу, підтримуючи історико-культурні заклади та проєкти, а також проукраїнські медіа.
«Україна молода» вдячна за дружню підтримку у непрості для українських медіа часи Конотопській благодійній організації «Світанок», яка передплатила газету сотням читачів. «Світанок» створили у 2002 році за ініціативи Євгена Сура, який є почесним президентом благодійної організації. Нашому виданню важливе постійне надійне плече.
Особливо цінна допомога нашому медіа, коли знаєш масштаб діяльності «Світанку» й доброчинної участі Євгена Сура: будівництво школи і храмів, підтримка музеїв, книговидавництва, мистецьких проєктів і «Пласту», вшанування героїв.
Ось про це детально лише частково.
«Безпосередня співпраця Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» з благодійною організацією «Світанок» розпочалася у 2012 році, коли була підтримана ініціатива заповідника щодо організації та проведення Обласного фестивалю-конкурсу молодих виконавців імені Андрія Розумовського», - розповідає директорка заповідника Наталія Реброва, інтерв'ю з якою про доброчинців читайте у наступному номері «України молодої» 15 грудня.
У 2016–2019 роках спільно з благодійною організацією «Світанок» заповідник реалізував перший в Україні унікальний проєкт наукової реконструкції образів гетьманів України у їхніх воскових фігурах. За три роки ми сформували колекцію з 16-х фігур усіх очільників козацької України.
Співпраця у напрямку виставково-експозиційної діяльності продовжилася потужним проєктом 2018-2019 років, який реалізовували спільно – «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину».
До речі, офіційний Міжнародний день благодійності був затверджений пізніше за український - 17 грудня 2012 року на 58-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що відображено у відповідній резолюції № 67/105. Відзначають його 5 вересня.
Саме цього числа 15 років до того, у 1997-му пішла у засвіти Мати Тереза - засновниця доброчинних місій, лауреатка Нобелівської премії миру за 1979 рік, яка впродовж понад сорока літ допомагала сиротам, хворим та жебракам в Індії.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>