І червона печатка короля: для чого українцям ДНК-тест князя Януша Острозького

920-річчю першої писемної згадки про міста Дубно й Острог та 560-річчю мецената та полководця князя Костянтина Івановича Острозького був присвячений історико-культурний форум Ost-Fest 2020, який через карантинні обмеження відбувся онлайн.

Заходи проводили у межах Року промоції культурної спадщини Рівненщини.

«Постать князя Костянтина Івановича Острозького ще потребує вивчення, — зауважив мистецтвознавець, керівник Арт-кластеру Острозької академії Микола Бендюк у телемості. — Актуальними залишаються питання справжнього року його народження та роду, з якого він походить. Я вже багато років звертаюся до Посольства Польщі в Україні та намагаюся переконати їх зробити ДНК-тест князя Януша (останній представник роду Острозьких, який прийняв католицьку віру - Ред.), аби зрозуміти, до якої гілки належить рід Острозьких: Рюриковичів чи Гедиміновичів. І все ж, ми говоримо про Костянтина Івановича як про лідера своєї епохи. Крім статусу великого воєначальника, його можна назвати християнином у широкому розумінні цього слова».

Керівник Центру вивчення спадщини кн. Острозьких Ігор Тесленко, кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської академії констатував:

«Унікальна особливість Костянтина Івановича як фундатора та мецената полягала у тому, що він зводив та матеріально підтримував храми поза межами своїх володінь. Саме як великий політик ця персона дуже цікава, але мало досліджена. Відомо, що князь мав особливу повагу з боку короля та привілей — червону печатку. Та часто перебував на монаршому дворі у позавоєнний час. У цієї людини були серйозні амбіції як одного з лідерів Руського народу у Великому князівстві Литовському».

Виокремлено обговорювали теми лідерства ХХІ століття у контексті цінностей та спадщини князів Острозьких. Учасники дискусії з Острога, Рівного і Києва намагалися з’ясувати, чи має сучасна Україна політиків та меценатів формату князів Острозьких, яку роль відіграє політична особистість у часи кризи та чи вигідно займатися меценатством у сьогоденній країні.
    

«Мабуть, мало хто входить в історію справжніми лідерами — саме такими, як князі Острозькі. Притаманні їм моральна та християнська складові дали можливість дійти до високих досягнень. Особливої уваги заслуговує Острозька Біблія, поява якої була справжнім проривом світогляду людини тих часів», — зауважив ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник.
    

А на території Державного історико-культурного заповідника міста Дубно урочисто відкрили оновлену Тронну залу, в якій відтворено елементи автентичного вигляду приміщення. Презентація зали, що містить портретну галерею з копій 14 портретів, адміністративно-виставкову частину та «Тронне» крісло князя Острозького, відбулася у приміщенні надбрамного корпусу замку князів Острозьких.

Нагадаємо, що були збережені відомості про це крісло, яке перебувало в колекції гощанського поміщика Злотницького. Саме ті описи елементів узяли для відтворення його сучасної репліки.
    

Голова Рівненської ОДА Віталій Коваль зазначив, що 2021-й стане роком відновлення культурних та архітектурних об’єктів у рамках президентської програми «Велике будівництво», і це допоможе реставрувати важливі об’єкти області та дати їм нове життя.

«Також ми будемо працювати над тим, аби Дубенський замок отримав статус національного», — зауважив він.

Анастасія ФЕЩУК, Олексій КОСТЮЧЕНКО