Від Донецька до Кремля — українська це земля

13.10.2020
У газету «Україна молода» звернулася 74-річна мешканка Луганська, яка написала вірш-відповідь на пісню Віки Циганової «От Донецка до Кремля — это русская земля».
 
Цей вірш не має зникнути з просторів інтернету і сторінок газет. Слава Україні!
 
Слухай, Віка Циганова, про що буде тут розмова: 
Від Донецька до Кремля — українська це земля. 
Наш князь Юрій Долгорукий підкорив болота, луки. 
Він Москву вам заснував, щоб нечистий вас забрав! 
Ще в Москві хор жаб співав, Київ наш вже процвітав. 
Жаль, що Путін це не знає, на Вкраїну зазіхає. 
Де стояли шахт громади, він поставив свої «Гради».
Зруйнував наші мости і наставив блокпости. 
Там, де соняшник в нас ріс, — поле топчуть «Стрілок», «Біс». 
Де були сади, левади — зараз там його гармати. 
Де хліба росли високі — вирви там навкруг глибокі. 
Де малеча тягла санки — розчавили гірки танки. 
Розбомбив він наші хати, вимусив людей страждати. 
Надсила на нас конвої найсучаснішої зброї. 
Він мінує лани чисті — так робили лиш фашисти. 
Ллється кров в моїй країні, та не вмерти Україні, 
Не здамо землі ні клапоть — пам’ятай це, русскій лапоть!
Вірю, знаю — прийде час, відповість він за Донбас, 
За землю мою святую, за пролиту кров людськую, 
За могили в чистім полі, за всі зламанії долі, 
За скалічених людей і за смерть малих дітей. 
Чуєш, Віко, стерво сите, Україну вам не вбити! 
І земля моя, Донбас, прокляла давно вже вас. 
Я благаю на колінах: «Мир дай, Боже, Україні!» 
Щастя дай захисникам, її донькам і синам. 
Матір Божа, я благаю, спокій дай моєму краю, 
Дай загиблим місце в раю — я молю тебе, благаю! 
Путіна я проклинаю, «щоб ти здох», йому бажаю. 
В небуття підуть кобзони, путіни і циганови, 
Та залишиться країна, наша ненька Україна. 
Вільная і працьовита, не раз кровію полита.