На Сумщині збереглося справжнє місце Сили — унікальна яблуня, що росте у формі магічної мандали та представляє собою справжній символ нескінченності життя.
Упродовж понад 200 років з її гілок практично щорічно восени збирають найбагатший урожай як для одного дерева — кілька тонн солодких, терпких на смак яскраво-червоних плодів.
Зростаюче на 10 сотках землі дерево-ліана з химерно вигнутими гілками ще 40 років тому потрапило до переліку «Семи чудес України», але про його долю знають лише справжні шанувальники історії нашої країни.
Цікаво, що у грудні 1998 року указом президента України статус диво-рослини підвищили до загальнодержавного значення.
За своєю вишуканістю українська яблуня легко може позмагатися з гігантськими деревами Камбоджі, адже гілки материнського дерева місцями вростають у землю, а місцями — дають молоді стовбури з густою кроною, які стоять окремо.
— У минулому році наша яблуня мало не загинула через жучків-шкідників, але добрі сили перемогли, отож нинішньої весни вона знову розквітла, щоб до осені дати плоди, — розповідає садівник Іван Мормон, який охороняє яблуню протягом останніх 20 років. — Тепер тут дуже красиво: стовбури пофарбовані спеціальним розчином, встановлені лавочки, меморіальна табличка, є й доріжки, де можуть гуляти туристи, романтики та сімейні парочки разом із дітьми.
Сам Іван Федорович уже понад 50 років спостерігає за дивом природи та пишається, що яблуня у формі захисного кола прославила його рідну Сумщину на весь світ.
Яблуня-княжна
Відомо, що незвичайний саджанець фруктового дерева приблизно у 1800 році посадив на території міста Кролевець садівник князя Петра Мещерського на честь його дружини.
А ось чому це деревце стало розвиватися не так, як усі інші в саду, — достеменно невідомо, але існує чимало легенд на цю тему.
Дехто навіть подейкує, що це якийсь чарівник наклав прокляття на яблуню за круту вдачу князя, тому й стала вона розвиватися подібно смородині. Її гілки опускаються до самої землі та пускають довге коріння, тим самим даруючи життя новому деревцю.
За 220 років від материнського дерева виросло цілих 15 нових стовбурів діаметром 30-40 сантиметрів, й усі разом вони утворили замкнене коло, що свідчить на користь магії та чаклунства.
Коли один зi стовбурів відмирає, інші отримують стимул рости та розвиватися ще швидше, таким чином яблуня продовжує собі життя.
Набравшись сил, уже не гілки, а деревця піднімаються знову догори, рясно вкриваючись рожевими квітами навесні та червоно-білими плодами восени.
— Енергетика цієї яблуні допомагає багатьом людям відновити здоров’я, — розповідає працівник станції натуралістів Людмила Семка. — Унікальність нашого дерева ще й у тому, що воно змогло дати фору багатьом міцним дубам, майже у чотири рази переживши свій вік. Адже середньостатистична яблуня живе не більше 60 років, а наша вже відсвяткувала 220-річний ювілей.
Тому оптимістично налаштовані люди говорять про те, що ця яблуня, навпаки, таїть у собі надзвичайну силу відродження.
Мовляв, якщо жінка не може довго завагітніти або має проблеми з дітонародженням, досить просто посидіти у тіні чудо-яблуньки та доторкнутися до її гілочок, щоб отримати міцне жіноче здоров’я та захист вищих сил.
Легендарна та не підвладна часу
Місцеві жителі назвали диво-яблуню колонією за її неприборкану спрагу до життя. Старожили кажуть, що раніше вона щороку цвіла та плодоносила, але останнім часом яблука прикрашають лише половину її гілок, а друга частина відпочиває.
Цей феномен дуже зацікавив свого часу садівників, а відомий ботанік Іван Мічурін навіть згадав українську яблуньку в своїй науковій роботі та випросив для себе п’ять живців із метою подальших експериментів.
Тендітні гілочки переслали вченому поштовою посилкою, заздалегідь упакувавши їх у вологий мох, проте навіть прославленому природодослідникові не вдалося відтворити яблуню-колонію на іншому ґрунті.
— Наша яблуня — особлива й росте винятково на Сумщині, — посміхається жителька мiста Кролевець Галина Буцан. — Багато хто хотів узяти собі відросток та посадити в саду або на городі, щоб отримувати підвищені врожаї з одного дерева, та нічого з цього не вийшло. Яблуня-княжна відмовляється приживатися на чужій землі.
Щороку яблуня-княжна у селі Кролевець Сумської області покривається густим
Місце української Сили
Щоб розгадати цю таємницю, місцеві вчені передали на дослідження зразок землі, на якому росте яблуня-колонія, до Сумського аграрного університету. Однак нічого особливого в самому ґрунті не знайшли, та й радіаційний фон виявився у межах норми.
Тому найбільш iмовірно, що на тому місці, де понад 200 років тому висадили яблуньку, — якесь перехрестя магнітних силових ліній, i саме це приводить до того, що дерева починають так незвично поводитися.
Біоенергетики довели, що енергія яблуні на Сумщині омолоджує організм, та й самі люди, які живуть у Крелевцi, стверджують: якщо постояти, притулившись до стовбура, проходять болі у спині.
— Усі вчені, які приїжджали до нас досліджувати яблуню-колонію, сходяться в одному: місце, де вона посаджена, унікальне, — розповів директор місцевої станції юних натуралістів Юрій Карбал. — П’ять років тому я залишив на цій території шовковицю, а коли через деякий час прийшов її провідати, то побачив, що її гілки, так само, як й у відомої яблуні — тягнуться до землі. Тому можна стверджувати, що це дерево — виняткове, але не завдяки якомусь особливому сорту, а завдяки місцю, на якому вона росте. Раніше старожили прозвали це дерево «яблунею, що крокує»: адже її гілки приростають до землі й яблуня немов крокує сама.
За словами Юрія Карбала, раніше поруч з яблунею-колонією проходила лінія електропередач, і вона родила якраз по цій лінії.
А потім приїхали вчені з Київського ботанічного саду й сказали, що не можна так, бо то дуже шкідливо для яблуні.
Тому лінію електропередач демонтували. Після того яблуня почала плодоносити плямами: там, там, там розкидано... А ось у 2008 році вся була немов обсипана великими плодами!
Як дістатися
Туристи, які проїжджають по «Золотому шляху України» (Чернігів, Батурин, Новгород-Сіверський), обов’язково заїжджають й на Сумщину, подивитися на унікальну яблуню-колонію.
Часто відвідують це місце й «дикі» паломники, серед яких чимало ченців, священнослужителів та тих, хто сподівається зцілитися або відкрити в собі дар яснобачення.
Найбільше туристів буває навесні, коли деревце активно цвіте, прикрашаючи собою скромний місцевий пейзаж.
Часто відвідують диво природи й іноземні туристи. Наприклад, мандрівниця з Європи Ежені Макквін каже, що знайшла в Україні справжню магію живої природи. З тих пір регулярно відвідує яблуню-княжну, щоб набратися сил та здоров’я на цілий рік i розповісти про це чудо своїм співвітчизникам.
— Поїздки до місця Сили в Україні дозволяють мені знайти нові знання, зрозуміти своє місце у цьому світі, — говорить Ежені Макквін. — Я повертаюся додому оновленою, з новим бажання жити, любити та творити.
Відвідати ботанічну пам’ятку природи загальнодержавного значення та унікальний об’єкт природно-заповідного фонду України можна на території міста Крелевець, вулиця Андріївська, 71 (Крелевецький район, Сумська область).
Дістатися до яблуні можна залізницею або автошляхом, що проходять через місто Кролевець.
Із Києва можна доїхати до Кролевця на ранковій електричці, а потім трохи прогулятися пішки безпосередньо до тієї ділянки, на якiй зростає дивовижна яблуня-колонія. Любителі туризму попереджають, що назад іде лише одна електричка, тому квитки краще купити заздалегідь.
Екзотична спокуса
У всі часи саме яблуко було найпопулярнішим у світі фруктом, який втамовує спрагу, голод та потребу організму в вітамінах i мінералах. А ось його батьківщиною є Центральна Азія, де яблука активно культивують упродовж майже чотирьох тисяч років.
Ще за два тисячоліття до народження Христа людям було відомо вже 25 різних сортів яблук. Пізніше червонобоке яблучко стало регулярно зустрічатися у казках народів різних країн світу, казкарі приписували йому найнезвичайніші властивості аж до омолодження.
Навіть найпопулярніша у світі марка смартфона відома людям за силуетом надкушеного яблука, бо це символ високої якості та спраги до виконання бажань.
Корисні ж властивості яблук напряму залежать від кліматичних умов та місця, де були вирощені плоди.
Представляємо сім сортів рідкісних екзотичних яблук, багато з яких ви ще навіть і не куштували, але, сподіваємося, життя ще надасть вам такий шанс.
Буває яблуко-помідор, зоряне яблуко (гібрид з інжиром), карамбола, червоні гавайські гірські яблука та бенгальська айва. А ось на Багамських островах росте справжнє сметанне яблуко, але, мабуть, найдивніші — це червоні квадратні яблука, які навчилися вирощувати на плантаціях у місті Чхунджу в Південній Кореї.
