Двадцять літ пошуків. З'явився шанс знайти гробницю Клеопатри
Учені виявили затонулий порт у глибинах Середземного моря, приблизно за дві милі від узбережжя Олександрії, історичного древнього міста. >>
В історико-культурному заповіднику «Більськ» розбудовують музей просто неба
02.09.2020
Встановлення репліки античної амфори. (Фото зі сторінки Історико-культурного заповідника «Більськ» у «Фейсбуці».)
У селищі міського типу Котельва в Історико-культурному заповіднику «Більськ», що є унікальним археологічним об’єктом культурної спадщини України (як відомо, пам’ятка визнана одним із найбільших укріплених поселень Європи доби раннього залізного віку — деякі науковці ототожнюють Більське городище з літописним містом Гелон, яке згадував у своїх працях давньогрецький історик Геродот. — Авт.), з’явилася ще одна туристична принада: в межах розбудови музею просто неба тут встановили скульптуру скіфського воїна. Озброєний древній вояк стоїть на постаменті з написом: «Страж Гелону». Як повідомила молодший науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ» Оксана Дорошенко, художній збірний образ вартового Гелону — це робота охтирських майстрів із Сумщини, виконана вона з бетону (аби не зазіхали вандали) й покрита бронзовою фарбою.
«На її виготовлення майстри витратили чимало часу й сил, при цьому консультувалися з істориками й археологами. І от після кількох місяців копіткої праці скульптура зайняла почесне місце перед валом Більського городища. Отож приїжджайте до древнього Гелону, аби особисто познайомитися з величним стражем», — запрошує Оксана.
«Страж Гелону».
Окрім усього, на Барвінковій горі встановили збільшену репліку античної амфори. Чому саме її? «Бо на території Більського городища знайдено велику кількість предметів античного імпорту, зокрема й амфор, які здебільшого слугували тарою для вина, оливкової олії, — пояснює Оксана Дорошенко. — За результатами археологічних досліджень встановлено, що наші предки вели активну торгівлю з представниками общин міст-полісів Північного Причорномор’я, які поставляли сюди товари з віддалених центрів (Іонії, Аттики, Самоса, Родоса, Мілета, Хіоса тощо).
Тобто на цій території не просто існувало укріплене поселення, а був досить потужний торговельно-економічний центр того часу. Найбільш ранні предмети античного імпорту, знайдені на його території, належать до третьої чверті VII століття до нашої ери. До речі, це єдина пам’ятка в Лісостепу, куди грецький імпорт потрапляв упродовж усього скіфського періоду історії України».
