Факультет філософії та суспільствознавства НПУ імені М. П. Драгоманова порівняно молодий — йому цього року виповнюється 15.
Але нагадаємо, що свою історію у лоні університету Святого Володимира 1834 року педагогічний інститут розпочав iз лекції з філософії професора Київської духовної академії Ореста Новицького.
Про підготовку філософів сьогодні та значення цієї науки в сучасному світі говоримо з деканом факультету, доктором історичних наук, професором Іваном Дроботом.
«Найважливішу сесію — відгуки наших учорашніх студентів — складаємо на «відмінно»
— Іване Івановичу, у вас дивовижний факультет! Тут відбувається підготовка філософів, культурологів, істориків, психологів, богословів, релігієзнавців та дизайнерів. Чим обумовлена така широка палітра спеціальностей на одному факультеті?
— Чудова метафора, яка пояснює сутність факультету. Існує думка, що філософія виникла саме в той момент, коли люди почали дивуватись і піддавати під сумнів явища і феномени зі свого життя. Продовжуючи метафоричність, скажу так: наш факультет засновано в період постійного дивування.
Початок ХХІ століття окреслений появою різноманітних інтелектуальних та культурно-мистецьких концепцій, доступ до джерел інформації стає простiшим, змінюється логіка та психологія людини, тому виникає потреба нових способів підготовки молоді до динамічного світу. Тому наш факультет — це своєчасна відповідь педагогічного університету умовам нового тисячоліття.
У сучасному суспільстві ключовою проблемою освіти стає не передача знань, а інноваційні якості особистості, її здатність сприймати і створювати щось нове й раніше невідоме. Щоб сьогодні суттєво переорієнтувати всю систему освіти, необхідно подолати негативні стереотипи в ній самій за рахунок посилення значення філософії в системі вищої освіти.
Саме тоді можна буде сподіватися на вирішення таких завдань, як підвищення культурного рівня студентів, створення ефективної системи контрпропаганди як складової національної безпеки, залучення молоді до європейських цінностей та посилення теоретичної (філософської) підготовки.
— Озвучена місія відповідає сучасним викликам, наскільки ви задоволені її втіленням? Наскільки задоволені випускники здобутою освітою?
— Результати підготовки студентів вимірюються під час iспитiв i заліків. Це важлива складова навчання, коли одразу зрозуміло, наскільки вдало засвоєні знання, але важливо розуміти навчання у широкому контексті — де знаходять себе випускники і як саме знання, досвід та уміння допомагають у професійній та особистій самореалізції. Двері наших кафедр завжди відкриті для випускників.
Ми регулярно проводимо різноформатні зустрічі, «круглі столи», учасниками яких є студенти, випускники та викладачі. Серед наших випускників, незважаючи на молодий вік, уже є відомі громадські діячі, експерти, аналітики, лідери думок, арт-діячі. Це по-справжньому Україна молода.
Тому, коли дізнаюсь про успішні кар’єри завдяки вмінню поєднувати різноманітні концепції для генерації нових проєктів, я відчуваю, що наші викладачі та факультет загалом проходить найважливішу сесію — відгуки наших учорашніх студентів-теперішніх колег — на «відмінно».
«Філософія формує культуру мислення людини»
— Розкажіть про особливості різних спеціальностей вашого факультету. Мабуть, варто розпочати з серця факультету — філософії. Філософ — це теоретик чи практик? Чим займаються ваші філософи, отримавши дипломи?
— Філософія, по-перше, формує культуру мислення людини. Важливим проявом міркувань сучасної людини є критичність, тому в умовах перманентної інформаційної війни підготовка філософів є вкрай актуальною. Отто фон Бісмарк казав, що війни виграють не генерали, а вчителі та священники. Події останніх років підтверджують влучність цих слів.
Інформаційна політика є невід’ємною складовою національної безпеки, але її проведення не може обмежуватись тільки контролем за інформаційним простором, газетними публікаціями та статтями в iнтернеті. Відмова від гуманітарної складової вищої освіти, осердям якої є філософська освіта, чи надання їй «необов’язкового» характеру послаблює нашу інформаційну, а значить, і національну безпеку, а тому є вкрай небезпечною тенденцією.
По-друге, вивчення філософії пробуджує креативність, тобто здатність вирішувати проблемні питання, діючи гнучко і нестандартно. Філософія навчає стратегічно мислити й розвиває аналітичні та комунікативні навички, які є корисними у будь-якій сфері діяльності.
Світові експерти зазначають, що максимально зможуть реалізуватись саме ті фахівці, які вміють навчатися впродовж усього життя, критично й креативно мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися у мультикультурному середовищі.
— Чи багато школярів сьогодні хочуть стати філософами? І яка у них мотивація?
— В Україні, як і в усьому світі, зростає покоління Y, або інколи їх iще називають «діти тисячоліття», тобто молодь, яка народилася з 1990 по 2000 рр. Погляди і спосіб життя цих дітей суттєво відрізняються від старших поколінь. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота необов’язково має бути серйозною і нудною.
Жити для них — це постійне творення, гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою. Основна мета нашого навчально-наукового підрозділу — підготовка фахівців, які здатні осмислювати сучасні світоглядні, культурно-мистецькі, гуманітарні тенденції і створювати нове: організація і проведення освітніх проєктів; креативна діяльність у сфері культури — музеї, арт-центри, галереї; інтелектуальна робота у різноманітних інституціях нашої країни, які формують гуманітарну політику.
Саме для цих потреб, які виникли в нашому суспільстві, потрібно було й переосмислити підготовку студентів у межах наявних спеціальностей. Спираючись на сучасні світові та вітчизняні моделі освітнього процесу, нашi викладачi підготували новітню програму навчання для дітей тисячоліття.
Щодо інтересу до філософії серед школярів, то як приклад можна навести нашу співпрацю з Малою академією наук. Спільними зусиллями нам вдається постійно проводити різноманітні заходи, воркшопи, лекторії.
Зокрема, хочеться згадати Всеукраїнську олімпіаду для школярів, переможці якої беруть участь у міжнародному конкурсі. Чудово зарекомендували себе літні школи з філософії, релігієзнавства. На всі ці події маємо велику кількість заявок з усіх регіонів України, а учнівські есе приємно вражають інтелектуальним потенціалом. Спільно з МАН нещодавно навіть було створено Школу мислення і комунікацій.
— Сьогодні в державі проводиться реформа школи «Нова українська школа». Як вважаєте, чи потрібна філософія в школі?
— Якісні трансформації в освіті та суспільстві — це насамперед зміни у мисленні людей. Це тривалий процес, що пов’язаний передусім з бажанням навчатися самопізнанню та критичному осмисленню інформації і навколишньої дійсності. Часто для дорослих вийти за межі свого звичного способу розмірковування, набутого досвідом, бути відкритими до нових знань і формування життєвих і професійних навичок сучасності є вкрай складним процесом.
Тому чим раніше людина розпочне «мислити про мислення», тобто філософувати, тим упевненішою та успішнішою вона ставатиме у майбутньому. Викладачі нашого факультету і я особисто дотримуємось думки тієї частини науковців світової спільноти, що філософія — це не якийсь випадковий додатковий предмет у школі, а ядро навчального процесу. Філософія для загальноосвітньої школи — це навчальний простір, де педагоги й учні провадять пізнавальні діалоги.
Проте тут не йдеться про філософію у її традиційному значенні університетського курсу, а те, що кожен педагог може і має право допомагати дітям розвивати свої мисленнєві навички. Адже від того, що і як говорить учитель, залежить початок процесу бажаних перетворень учнівства і громад.
Ми готові підготувати фахівця, який розумітиме, що філософія в школі — це про те, як збагатити учнів досвідом мислення засобами мови, мистецтв. Важливо також, щоб діти, які сприймають школу як місце, де можна висловлювати свої думки, запитувати про світ і себе в ньому, спільно досліджували речі та явища, із задоволенням ставлячись до навчання. Філософія у школі сприяє тому, щоб учні осмислювали взаємозв’язки дисциплін.
«Наші спеціальності й випускники затребувані в сучасному світі»
— В останні роки помітно зріс інтерес абітурієнтів до спеціальності «Культурологія». Чим це зумовлено?
— Ми пишаємось тим, що кафедра культурології нашого університету є однією з перших профільних кафедр в Україні. В першій половині дня студенти навчаються в аудиторіях нашого університету, а ввечері разом iз викладачами відвідують художні виставки, театральні прем’єри, кінопокази, творчі фестивалі.
Київ — чудове місто для розкриття потенціалу студентів цієї спеціальності, адже тут є можливість живого спілкування з митцями, акторами, критиками, галеристами. Інтерес до цієї спеціальності обумовлений розвитком сфери креативної індустрії в Україні, де значну роль відіграють творчі ідеї, знання та технології. Саме це приваблює молодь, яка зростає в умовах нової культурної парадигми.
— У складі факультету є кафедра дизайну, чому вона з’явилася на вашому факультеті?
— Дизайн у сучасному світовому просторі розуміється крізь призму філософії, а не ремесла. Важливий концепт, зміст, проблематика та шляхи її вирішення — саме ці питання розглядають і саме цього навчають дизайнерів на філософському факультеті. Сучасний дизайн — міждисциплінарний, він актуалізує питання екології, етики, культури, діджитал-технологій тощо. Саме тому кафедра дизайну є у складі нашого факультету.
— Наскільки ця спеціальність популярна серед абітурієнтів?
— Сьогодні вона входить у десятку найбільш затребуваних і добре оплачуваних професій! Наша кафедра дизайну та реклами готує фахівців iз дизайну одягу, дизайну інтер’єру та графічного дизайну. Це такий фах, що залишатиметься актуальним, незважаючи на будь-які обставини.
Сучасні дизайнери одягу працюють над екологічною проблематикою, шукають шляхи вирішення того, як уникнути забруднення планети речами індустрії моди. Графічні дизайнери в майбутньому будуть іще популярнішими, адже віртуальний світ незабаром стане невід’ємною частиною нашого життя. А дизайнери середовища/інтер’єру сьогодні вирішують питання проєктування розумних та енергоефективних будинків.
— Чи не є набір студентів на спеціальність «Психологія», образно кажучи, даниною моді?
— Торік ми зробили перший набір на спеціальність «Психологія» за освітньо-професійною програмою «Психологія врегулювання конфліктів», яка змістовно доповнює філософсько-суспільствознавчу концепцію факультету практичним спрямуванням, оскільки конфлікти виникають між членами суспільства, виконують різні функції і можуть бути врегульовані психологічними засобами різного рівня.
Студенти вказаної програми отримують глибоку практичну підготовку, яка дозволить їм працювати в закладах освіти, соціальних організаціях, психологічних консультаціях, на виробництві. До речі, психологія бере витоки у філософських ученнях, тому це відповідає загальній концепції розвитку нашого факультету.
— Наскільки затребуваними на ринку праці сьогодні є ваші спеціальності? Де ваші студенти можуть застосувати свої знання?
— Наведу кілька прикладів. Антон Дробович нещодавно очолив Український інститут національної пам’яті. Співробітниками цієї установии також є наші випускники Костянтин Поліщук та Ігор Чорний. В Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України чудово себе зарекомендував Володимир Волковський; культурним менеджером GlobalLogicUkraine працює Ольга Курна; Дмитро Лебединський є проєктним менеджером у суспільній організації UPLAN; Ольга Гончар очолює музей «Територія терору» у Львові, а Анна Яценко — завідувачка інформаційного центру цього ж музею; Марія Якнюнас — співзасновниця українського бренду одягу SIL-Wear; Сергій Савченко — популярний екскурсовод та києвознавець. Це випускники різних років і різних спеціальностей нашого факультету, проте можемо говорити щодо їх затребуваності як у державному, так і в приватному секторі. Крім того, понад 30 випускників факультету за останній період успішно захистили кандидатські дисертації з філософських спеціальностей.
Тетяна УРИСЬ
