У музейному комплексі «Ганнина Пустинь» (поблизу села Оленівка на хуторі Мотронівка) на Чернігівщині у 201-й день народження вшановували Пантелеймона Куліша — автора історичного роману «Чорна рада», укладача абетки українського правопису, перекладача на українську мову Біблії, друга і соратника в українській справі письменника та художника Тараса Шевченка і фізика, публіциста та перекладача Івана Пулюя.
«І як же багато було людей! Заупокійну відправили три священники ПЦУ Чернігівської єпархії — з тої ж таки Оленівки, один борзенський панотець і один бахмацький, — ділиться враженнями від цьогорічного вшанування у «Ганниній Пустині» Леонтій Носенко.
— Потім гості кинулися гуляти по всьому заповіднику — до одної і другої хати Куліша (її щойно доробили), та до його босоногого повноростового пам’ятника, і до уквітчаних стежок, і ліску в урочищі Райок. —
І додає: — Дух Куліша, дух Инакшої України чути в цьому місці. Стільки чути, скільки можуть вмістити самі українці».
Нагадаємо, одним із численних псевдонімів Пантелеймона Куліша був «Хутірний».
Бо в житті письменника серед інших було два важливих місця: поблизу раніше козацького містечка Воронеж, де народився, Гуків хутір (тепер це Сумська область, а за часів Російської імперії була Чернігівська губернія) та хутір Мотронівка поблизу Борзни — де одружився за участі старшого дружби Тараса Шевченка з красунею Олександрою Білозерською, яка згодом стала письменницею Ганною Барвінок.
Потім подружжя доживало в Мотронівці віку, знайшло тут останнє пристанище. Маєтність Білозерських-Кулішiв, названо від початку іменем матері Олександри Білозерської, згодом назвали «Ганнина Пустинь». Пояснень цьому кілька.
Перше: коли там під час пожежі згорів перший рукописний переклад Старого Заповіту, Пантелеймон Куліш — чоловік Ганни Барвінок перейменував Мотронівку на Ганнину пустинь.
А після встановлення більшовицько-радянської влади проукраїнського письменника й видавця затаврували званням «буржуазного націоналіста» — і запустіння тягнулося десятиліттями.
Лише в 2000 році поблизу поховання подружжя Кулішів у Мотронівці поставили знак про спорудження на території маєтності Білозерських-Кулішів музейного комплексу.
Заповіт Пантелеймона Куліша біля його могили у «Ганниній Пустині».
Пантелеймон Куліш iз дружиною Ганною Барвінок оселився в Мотронівці лише в 1883 році. Саме на хуторі у письменника дозрів задум роману «Чорна Рада», тут він перекладав Шекспіра, Гете, Байрона, завершив працю «Отпадение Малоросии от Польши».
Згідно з постановою №889 Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2005 року, «Ганнина Пустинь» внесена до числа переліку музеїв, у яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
Офіційна назва музейного комплексу, що розташований неподалік Ніжина, Борзни і Батурина, — Чернігівський обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша «Ганнина Пустинь» загальною площею 9,2 га.
Відтворені два будинки. На дев’ять кімнат — той, де народилася, жила і стала на весільний рушник Олександра Білозерська.
Його інтер’єри перед Другою світовою війною відтворив за спогадами місцевих мешканців художник Олександр Саєнко, чиї репродукції робіт можна побачити в експозиції.
Друга будівля — реконструкція хати власне Кулішів (5 кімнат), побудованої у 1877 році, на сволоку якої був напис: «За доброю порадою своєї дружини побудував Пантелеймон Куліш».
Поруч — панорамна скульптурна композиція, що зображує Пантелеймона Куліша й Олександру Білозерську. Уся територія заповідника розбита доріжками, квітниками з мальвами і чорнобривцями та алеями, по яких у минулі часи ходили Тарас Шевченко й інші достойники.
Олександра Білозерська біля могили чоловіка.
Архівне фото.
Керівник департаменту культури, туризму національностей і релігій Чернігівської ОДА Олександр Левочко розповідає, що нещодавно закінчено капремонт будинку Білозерських на суму понад 2 млн грн, а для оновлення експозиції оселі Куліша використано ще близько 180 тис. грн. І запрошує кожного відкривати для себе надзвичайну Чернігівщину.
