Із перевищенням плану Держпрограми провели зарибнення червонокнижними видами риб головної річки України влітку 2020 року фахівці єдиного на півдні країни Дніпровського рибовідтворювального заводу.
Як розповів перший заступник голови Херсонської ОДА Дмитро Бутрій, за період роботи з 1984 по 2020 рік до водоймищ загальнодержавного значення випущено понад 67 мільйонів
екземплярів молоді риб цінних порід, а також 2,2 мільйона мальків щуки, сома та судака.
Штучне відтворення рибних ресурсів дозволяє підтримувати у нормі природний баланс у найбільших річках України.
Так, іхтіологам України щорічно вдається повноцінно відновлювати рибні ресурси пониззя Дніпра та Дніпро-Бузького лиману.
— Нинiшнього року, крім чечуги, у води Дніпра та лиману випустили значну кількість мальків риб осетрових, — розповів координатор програми рибного господарства у Херсонській області Євген Алхімов.
— На нашому підприємстві є й така ексклюзивна риба, як веслонос. Але випуск її молоді до річки стримується диспутом між українськими вченими щодо доцільності цього. Сподіваємося, що наступного року ми включимо її до програми, будемо випускати молодь веслоноса у води нижнього Дніпра.
Відомо, що молодь білуги, осетра, щуки, севрюги, чечуги та веслоноса у Херсонській області вирощують штучним шляхом уже понад 60 років, майже з моменту запуску в експлуатацію Каховської ГЕС.
За цей час іхтіологи зуміли не лише налагодити виробництво риби, а й довели виробничі потужності для вирощування не менше 10 мільйонів мальків за сезон.
Навіть вибагливих осетрів навчилися швидко переводити на харчування природними кормами. На рибному заводі вже сформовано фонд iз цінних порід риб, що дозволяє успішно проводити зарибнення не лише низин Дніпра та Дніпро-Бузького лиману, а й північно-західної частини Чорного моря.
Починаючи з 2000 року, в Україні діє повна заборона на промисловий вилов осетрових риб у басейнах Чорного та Азовського морів, заборонено продаж ікри дикого осетра.
Через той факт, що ця цінна порода риб занесена до Червоної Книги, відбір ікри у дорослих особин відбувається у суворій відповідності до визначених стандартів.
Згідно з технологією, рибу виловлюють, везуть на завод, отримують ікру, після чого акуратно повертають назад до природної водойми. Живе осетер до 60 років та може важити навіть 120 кілограмів, за законом генетики дорослі осетри йдуть до Чорного моря, але обов’язково повертаються на «батьківщину» — в річку Дніпро.
Так само поводяться й дорослі севрюги та білуги, які годуються у Чорному морі (але, нажаль, там вони мимоволі стають здобиччю браконьєрів багатьох країн світу, потрапляючи до чужих сіток разом із надвичайно дорогою ікрою).
Цікаво, що зовні незвичайний веслонос «приплив» до водоймів України з американської річки Міссісіпі завдяки наполегливості екскерівника рибного заводу Степана Артющика. Ентузіаст своєї справи на початку 2000-х завіз цю рибу на Херсонщину зi США, сподіваючись швидко розмножити її та зарибнити прісноводні водойми України.
Із легкої руки херсонських іхтіологів американського аборигена з успіхом почали розводити та вирощувати й у Прикарпатському Хотимирському сільськогосподарському рибному господарстві.
Як стверджує співробітник господарства Богдан Гузяк, тутешні кліматичні водні умови дозволяють нормально розвиватися цій цінній рибі, досягає вона ваги у понад 70 кг при розмірах майже у два метри.
Гість з Америки прекрасно прижився навіть у ставкових водоймах нашої країни, спокійно сусідить із коропом, товстолобом та білим амуром. При цьому має такі ж самі цінні якості, що й усі осетрові, а це висока енергетична цінність м’яса (яке справедливо прирівнюється до м’яса білуги) та делікатесні властивості чорної ікри, бо вона ні в чому не поступаються осетровій.
У цієї рибини відсутня луска та дрібні кістки, високий (понад 60%) вихід м’яса. Все це дозволяє вважати веслоноса однією з найціннiших прісноводних риб. В унікальних властивостях веслоноса вже переконалися багато підприємств України. Його вирощують не лише в Херсоні, а й в Одеській i Черкаській областях, а також у господарствах заходу України.
Та найперспективнішою все ж таки виявилася стерлядь, адже прісноводна «царська» риба, яка знаменита чорною ікрою відмінної якості, з Дніпра нікуди не тікає. У 2010-2011 роках стерлядь уперше випустили до Київського водосховища. Зараз вона підросла й уже нерідко потрапляє до сіток наших рибалок.
Відзначимо, що наступне зарибнення Дніпра іхтіологи проведуть восени цього року. На початку вересня водойми заселятимуть частиковою (короп, білий товстолобик i білий амур) рибою, а також молодими особинами осетрових вагою не менше 25 грамів.
Усього до вод Дніпро-Бузьського лиману планується випустити один мільйон мальків частикової риби, а на додачу ще й 50 тисяч осетрових.
