Реанімація для ГТС: Україна намагається доєднатися до мережі європейських терміналів скрапленого газу

У перший день цього місяця на кордоні України та Польщі розпочала роботу віртуальна точка передачі газу.

 

Вона об’єднала дві фізичні точки — «Дроздовичі» і «Германовичі».

 

Вже перші 5,4 млн кубометрів газу були поставлені через неї за першу добу роботи.

 

На думку керівника «Оператора газотранспортної системи України» (ОГТСУ) Сергія Макогона, наявність віртуальної точки дозволяє зарахувати зустрічні потоки газу і реально прокачати через кордон тільки різницю в обсягах.

 

Як наслідок — спрощується робота трейдерів, створюється додаткова гнучкість і збільшується пропускна здатність системи, оператори можуть економити паливний газ, адже саме завдяки його спалюванню здійснюється транспортування газу по трубі.

 

Запуск віртуальної точки на кордоні з Польщею також дозволяє ОГТСУ почати заміну 15 км трубопроводу на одній із ділянок без обмеження обсягів транспортування газу. Також стало відомо, що Німеччина хоче використовувати українську газотранспортну систему для поставок водню в Європу.

 

Раніше Макогон говорив, що Польща є нашим важливим партнером і дуже привабливим ринком, оскільки там є LNG-термінал, будуються газо­проводи в Литву і Норвегію, що дозволить Україні також отримати доступ до цього ресурсу газу.

 

А наявність віртуальних точок у газотранспортних системах — вимога європейських газових кодексів. Також раніше оператор газотранспортної системи України і оператор газотранспортної системи Угорщини FGSZ уклали угоду про об’єднання двох точок міждержавного сполучення «Берегове DN1400» і «Берегдароц DN800» у віртуальну точку з’єднання «Берег» із 1 травня 2020 року.

 

Ще раніше, на самому початку 2020 року, коли почав працювати «Турецький потік», російський «Газпром» фактично закінчив використання потужностей ГТС України для транзиту газу до Туреччини і на Балкани.

 

Натомість, на думку Макогона, підписання договорів із «Молдоватрансгазом» дозволило почати тестові поставки газу з України в Румунію через Молдову. До цього транзит до Румунії проводився тільки для «Газпрому», оскільки «Молдоватрансгаз» не підписував контракту на транзит газу через територію Молдови з іншими трейдерами.

 

А завдяки зупинці на ремонт «Турецького потоку» влітку транзит газу південним маршрутом української ГТС склав близько 26,5 млн кубометрів, що на половину перевищує показники травня і в чотири рази більша, ніж до середини весни. 

 

Ще один шанс для української газотранспортної системи дають події у Хорватії, — на тлі запланованого на початок 2021 року запуску роботи плавучого LNG-терміналу з пропускною спроможністю в 2,6 млрд кубометрів на рік, на острові Крк.

 

«Чудова новина. Ще один LNG-термінал почне працювати поруч з Україною. Українські трейдери зможуть почати закупівлі і поставки через Угорщину», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» Сергій Макогон. Згідно з даними на сайті терміналу, потужності об’єкта повністю заброньовані на найближчі кілька років. 

 

Хоч Україна поки що й не має власного LNG-терміналу, проте може суттєво виграти від експансії скрапленого газу на європейський ринок, адже західні трейдери можуть закачувати його у вітчизняні підземні сховища.

 

«COVID-19» та економічна криза призвели до історичного переформатування енергетичних ринків. Зокрема, Міжнародне енергетичне агентство у 2020 році прогнозує найбільше в історії падіння світового попиту на газ — на 150 мільярдів кубометрів, або на 4%.

 

У таких умовах боротьба за споживача серед постачальників виходить на новий рівень. І в ній гору беруть поки що продавці LNG.

 

Нині 40% обсягів світової торгівлі блакитним паливом займає саме скраплений газ. А за 20 років йому пророкують усі 60%. Тобто трубопровідний газ, а з ним і Росія, поступово здає позиції.

 

Адже LNG — значно гнучкіший варіант, його можна транспортувати великими партіями й у місця, куди важко дотягнути газо­провід. Варто лише мати доступ до моря та LNG-термінал для регазифікації.