Національний природний парк (НПП) «Тузлівські лимани» — це ланцюг із 13 лиманів у межиріччі Дунаю та Дністра з відкритою зоною Чорного моря, а пляжна лінія тут тягнеться на цілих 50 кілометрів.
Водно-болотні угіддя природного заповідника є унікальними екологічними системами, що зберігають генофонд рослинного та тваринного світу, які відіграють важливу роль у підтримці екологічного балансу.
Через територію Тузлiвських лиманів проходить міграційний коридор, яким пролітають мільйони птахів під час сезонних перельотів до місць гніздування. Тут відпочивають перелітні птахи та гніздяться водоплавні.
«За час мого перебування в цьому дивовижному за красою нацпарку з командою однодумців ми придбали величезне число друзів парку, ми придбали багатий досвід, — розповідає заступник глави НПП «Тузлівські лимани» Іван Русєв. — Наш національний природний парк по праву можна назвати народним.
Колись ми обіцяли Європі, що в Україні до 2021 року площа заповідних територій складатиме 15%. На сьогоднішній день це всього лише 6%.
В Одеській області обіцяли зробити заповідними до 10% територій, сьогодні їх лише 4%. Так що нам ще є над чим працювати та працювати!
Блакитна глина не з Мертвого моря
Природний заповідник на території Татарбунарського району Одеської області приваблює красою природи: найбільше багатство тут — птахи: зустрічаються 243 види, з яких відразу 28 занесено до Червоної книги України.
А найбільша гордість — це рожеві та кучеряві пелікани, яким тут навіть встановлюють пам’ятники та віддають цілі острови під гніздування. Цікаво, що екологи прослідкували шлях перельотів цих птахів та з’ясували, що виводять нащадків ці рідкісні птахи лише у Чорноморському біосферному заповіднику, що на Херсонщині.
Регіон розміщення НПП «Тузлiвські лимани» унікально багатий рекреаційними ресурсами. У його межах — третина всіх чорноморських пляжів, придатних для відпочинку (села Приморське, Катранка, Лиман, курорт «Лебедівка» та інші).
Курорт «Лебедівка» (колишній Bad Burnas) розташований за 120 км від Одеси, в екологічно чистому районі та великому віддаленні від промислових центрів.
Це один iз найстаріших курортів, відомий навіть за межами України. А поруч iз Лебедівкою, на дні лиману Бурнас, є лікувальна блакитна глина, аналогічна природним мінералам Мертвого моря та Сакського озера.
Особливо цікаву історію отримав Татарбунарський район, де розташований НПП «Тузлiвські лимани», який перетворився на гармонійне поєднання слов’янської, тюркської та романської культур.
М’який та теплий клімат межиріччя Дністра й Дунаю поблизу Чорного моря зробив Буджак привабливим для заселення, зараз на його території проживають представники 47 національностей.
Бували в тутешніх місцях і задунайські запорожці. Так, у 1807 році сюди перенесли навіть резиденцію кошового Задунайської Січі, а село Білолісся (Акмангіт) на річці Сарата якийсь час мало статус столиці задунайських козаків.
До речі, ще на початку літа місцеві фермери своїми силами відремонтували автодорогу, що веде через весь Національний парк. Це дозволить не лише розвивати зелений туризм, а й дасть можливість працівникам Тузлiвських лиманів більш професійно вести наукову діяльність.
Як доїхати до Тузлiвських лиманів
Тузлiвські лимани розташовані на півдні Одеської області, тому спочатку потрібно доїхати поїздом до нашої перлини біля Чорного моря. Наприклад, зі столиці України курсує потяг у напрямку «Київ — Одеса», який долає дистанцію за 7 годин.
Ціни на квитки Інтерсіті «Київ — Одеса» коливаються від 465 до 940 гривень у залежності від ступеня комфорту поїздки.
Дістатися до населеного пункту Росейка з Одеси можна на «маршрутці», й уже звідти рухатися пішки у напрямку парку: добрими орієнтирами стануть дорожні знаки та маяк.
Піший маршрут починається біля зеленого будиночка, на якому зображені птахи — мешканці парку.
Територія нацiонального парку охороняється силами екологів, п’ята частина його доступна для туристів. У відповідних зонах дозволені купання, плавання на човнах, водопій тварин, забір води з річки без застосування технічних споруд, а також любительське спортивне рибальство.
За символічну плату місцеві жителі можуть організувати доставку катером до найкрасивіших місць та запропонують ночівлю.
Любителі екстриму стверджують, що найкраще на Тузлiвських лиманах відпочивати у наметах. Вхід на територію парку вільний, тому тут можна зупинитися для дикого відпочинку в зоні регульованої рекреації. Однак тим, хто планує кількаденний відпочинок, варто подбати про питну воду, адже її там немає.
Для тих, кому більше до душі цивілізований відпочинок, у найближчих населених пунктах готові надати місця у котеджах або готелях за ціною від 500 до 1500 гривень. Можна знайти й дешевшу кімнату, домовившись з місцевими жителями, які охоче здають житло туристам.
Мільйонні спокуси і війна за красу
Природна краса на півдні України привертає увагу жителів усієї країни. Утім трапляються там й ексцеси, мало помітні для загалу, які не є небезпекою для відпочивальників (хоча витягують з їхніх кишень додаткові гроші і демонструють проблему неузгодженості господарювання у заповідних місцях).
Інцидент трапився наприкінці червня під час обстеження території нацпарку: невідома жінка увірвалася до машини держохорони парку, де сиділа та працювала глава Національного парку «Тузлiвські лимани» Ірина Вихристюк, та почала бити її палицею, а також рвати їй волосся.
— «Тітушки» заскочили до машини, попередньо пробивши колесо, — повідомив свідок подій та одеський активіст Віталій Устименко. — За попередньою інформацією, бритоголові хлопці мають відношення до фірми Трансекспортної охорони та працюють на замовлення родини Санченко, яка незаконно привласнила 27 га території лісового урочища у селі Лебедівка Татарбунарського району.
Ірина Вихристюк пояснила, що нахабні бандити вже тривалий час здійснюють незаконну господарську діяльність.
Сім’я Санченко узурпувала ділянку та прохід до моря й незаконно дере гроші з відпочивальникiв. Попри те, що договір оренди давно минув, бізнесмени продовжують користуватися лісом та пускають на берег моря туристів iз наметами за окрему плату — 85 гривень за день. Податків колишні орендарі не платять, а крім того, ще й знищують ліс. Навесні державна екологічна інспекція Одеської області дала припис звільнити ліс у двотижневий термін, але вони нікого не слухають, а несплата до бюджету вже перевищила 800 тисяч гривень.
— Сучасна команда національного парку вже не перший рік відчайдушно бореться з місцевим абсолютним злом — браконьєрською мафією та корумпованими чиновниками, які їх кришують, — обурюється еколог з Одеси Олександр Дорофєєв.
— Ці бандити вже 5 років тероризують керівництво національного парку й, зокрема, Івана Русєва — людину, з якою вони не змогли домовитися, не змогли залякати, не змогли зламати. Атакують парк й рибні браконьєри, які виловлюють цінні породи не для того, щоб нагодувати свої голодні сім’ї, а на продаж, у тому числі й на експорт за кордон. Місцева поліція у відповідь на все це беззаконня вже 5 років займає вичікувальну позицію, мовляв, «уб’ють — тоді й приходьте!»
Солідарний з цією думкою керівник регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович. Він упевнений, що подія стала можливою через багаторічну бездіяльність владних структур, насамперед так званої реформованої поліції, а також прокуратури, судів, держадміністрацій.
Плацдарм відстоювання справедливості
Постраждалі від того інциденту глава Нацпарку «Тузлiвські лимани» Ірина Вихристюк та експерт Фонду захисту й відродження дикої природи Іван Русєв резонно попросили в обласної прокуратури надати їм державну охорону, щоб виконувати свої обов’язки у безпечному режимі.
Активісти провели акцію протесту біля будівлі Одеської обласної прокуратури, вимагаючи притягнути до кримінальної відповідальності групу підприємців, відповідальних за напад та побиття керівників парку «Тузлiвські лимани».
«У нас на руках є рішення суду про те, що цей підприємець перебуває на території заповідної території нелегально, — стверджує адвокат Максим Попов. — За результатами перевірки встановлено, що сталося самовільне зайняття земельної ділянки, після чого виписали припис на його звільнення. Уже рік рішення Держгеокадастру не виконується...»
Тоді під стіни прокуратури прийшли також екологи, що розкрили подробиці та причини нападу.
«Понад чотири роки місцева влада та представники правоохоронних органів закривають очі на виявлені нами факти зловживань, зокрема незаконну вирубку й продаж лісу, — обурена потерпіла Ірина Вихристюк. — За нашими підрахунками, лише за 2018 рік недоотримано понад 700 тисяч гривень».
Учасники акції протесту вимагали від правоохоронців притягнути до кримінальної відповідальності губителів природи й тих, хто, за їхніми словами, покриває правопорушників у Татарбунарському відділі поліції та ГУ НП в Одеській області.
— Напад на посадових осіб у нацпарку — це вже не перший конфлікт між представниками держави й групою осіб, які нахабно ігнорують вимоги природоохоронного законодавства, — розповів підполковник МВС у відставці Владислав Сердюк. — Усе це відбувається при потуранні поліції та може завершитися трагедією: браконьєри можуть серйозно покалічити екологів, які чесно виконують свої обов’язки на посадах з охорони природи.
Під натиском громадськості прокурор був змушений запросити директора нацпарку Ірину Вихристюк, керівника науково-дослідного відділу НПП Івана Русєва та начальника відділу держохорони нацпарку Віталія Димова зайти до будівлі облпрокуратури для дачі заяв за фактом нападу на них.
Чому Україна — не США
Варто відзначити, що в усьому світі, на відміну від Татарбунарського району, національні парки користуються величезною популярністю й приносять жителям навколишніх населених пунктів суцільні вигоди.
Так, наприклад, відомий міжнародний біосферний заповідник Єллоустоунський національний парк у США, який відомий численними гейзерами, багатою флорою, фауною та мальовничими ландшафтами, щорічно відвідують не менше двох мільйонів туристів.
На території парку діють понад десяток готелів на кілька тисяч номерів, магазини, заправні станції й безліч кемпінгів, які влітку дають роботу для 5000 осіб.
Полювання в парку повністю заборонено, а домашніх тварин можна виводити на прогулянку лише на повідку в кемпінгах, поблизу доріг або інформаційних центрів. Вилов риби дозволено після отримання відповідної ліцензії.
Цікаво, що такі обмеження не викликають обурення місцевих жителів у США — дороги там ніхто з цього приводу не перекриває.
Поки що є надія на те, що Національний парк «Тузлівські лимани» зможе опанувати міжнародний досвід i зберегти для людей унікальні куточки дикої природи.
Адже відпочинок на цих заповідних землях — це добра альтернатива закордонним поїздкам за умов, що всі грошi залишатимуться в Україні, а туристи зможуть отримати максимум задоволення від спілкування з незайманою красою первозданної природи.
