Для прийняття законопроєкту про народовладдя монобільшість відіграла роль за вже відпрацьованим сценарієм і після певного періоду підготовки законопроєкт у першому читанні таки прийняли.
Як уже повелось, у владної команди існує лише дві думки (у нашому випадку два законопроєкти) з будь-якого приводу: їхня і неправильна, навіть якщо різноманітних проєктів подано на розгляд сотню.
Так і вийшло зі згаданим законопроєктом. «Зарубавши» всі пропозиції як від природної, так і від тієї, що лише за назвою блоку, — опозиції, депутати підтримали президентський законопроєкт про народовладдя та всеукраїнський референдум.
Цей закон дуже важливий, а тому не може бути не помічений активною частиною суспільства.
Зокрема, законом передбачаються види всеукраїнського референдуму за предметом затвердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України, вирішення питання загальнодержавного значення, зміни території України тощо. І ніби-то все нормально. Однак у документі також визначено низку питань, які на референдум виноситися не можуть.
І саме ці питання викликають пересторогу в різних політиків та експертів. Вони застерігають, що для України прийняття закону в такому вигляді, як він є, може розвернути ще один не дуже вдалий сценарій.
Скажімо, політик та колишній міністр Андрій Рева назвав цей законопроєкт іграми в народовладдя. Коментуючи прийняття Верховною Радою проєкту закону про референдум, він зауважив: «Навіть у Конституції записано обмеження щодо проведення референдуму.
Зокрема, він не може проводитися щодо питань амністії та податків. ...Тобто це говорить, що Конституція начебто обмежує громадян у своєму праві.
Вона вважає, що ці рішення можуть приймати винятково конституційні органи, такі як Верховна Рада. Ніхто інший амністію оголосити не має права, вводити податки чи їх скасовувати.
Те ж саме стосується й інших речей, які не прописані в Конституції. Тому всеукраїнський референдум повинен мати дуже обмежений предмет. Якщо він втручається в компетенцію інших конституційних органів, то це вкрай небезпечно», — підкреслив ексміністр соціальної політики.
Андрій Рева провів паралелі нинішньої ситуації в українському варіанті — в разі прийняття закону про референдум у такому вигляді, як його прийняли у першому читанні, — з давніми обставинами поділу Речі Посполитої наприкінці 18 століття.
«Там існувало право «золота вольність». Будь-хто виступив проти — рішення скасовували. І от такий розгул анархії, який маскується під народовладдя, він вкрай небезпечний в країні, яка веде війну», — охарактеризував ситуацію Андрій Рева.
Декотрі депутати очікують рятівного втручання Заходу. Так перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук очікує висновків Венеціанської комісії щодо законопроєкту про референдум у липні.
«Ми дуже сподіваємося...я направив від себе листа, щоб прискорити розгляд цього питання в червні, але, думаю, в червні вони не встигнуть. Та дуже сподіваюся, що в липні вони зберуть ad hoc на засідання саме на нашу версію законопроєкту», — сказав Стефанчук. За його словами, Верховна Рада обґрунтувала важливість документа й описала, як законопроєкт проходить розгляд у парламенті.
Нагадаємо, що Верховна Рада підтримала в першому читанні президентський законопроєкт про всеукраїнський референдум із необхідністю його доопрацювання до другого читання.
Однак, очевидно, довго над цим документом ніхто мудрувати не збирається. Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков каже, що через велику кількість правок підготувати документ вдасться тільки до середини липня. З його слів слідує: чи потрапить проєкт закону на засідання Венеціанської комісії на той час, чи ні — значення вже не матиме.
«Я сподіваюся, що прийняття документа все ж станеться через один пленарний тиждень — тобто протягом 14-17 липня», — уточнив Дмитро Разумков.
