Український патріот — це вже вирок

24.06.2020

Понад 360 років Україна перманентно виборює свою свободу, своє законне право на повну державну незалежність.
 
Але ціла низка об’єктивних і суб’єктивних обставин знову і знову повертають її у колоніальну залежність від сусідів.
 
Напевно, тому що за свободу і незалежність ставала незначна частина українства, та її свідома верства, яка завжди була об’єктом приниження, асиміляції та просто фізичного знищення з боку жорстоких колонізаторів.
 
Основним завданням поневолювачів усіх мастей було не допустити формування потужної патріотичної еліти, здатної повести народ за собою для створення сильної незалежної української України для українців, як це зробили поляки, чехи, литовці, румуни, хорвати та десятки інших народів світу.
 
Найбільш жорстокими виявилися московські зайди, в яких убивства, тортури, приниження українців стали ремеслом та чи не національним видом спорту. Це підсумував Сталін своїм «нєт человєка — нєт проблєми».
 
Історія вбивства чи знищення каторгою українців бере свій початок із середини ХVІІ століття, коли, за свідченням деяких сучасників, агент Москви полковник С. Мужиловський отруїв Богдана Хмельницького.
 
Така сама сумна доля спіткала деяких гетьманів, зокрема І. Скоропадського, П. Дорошенка, І. Брюховецького, М. Ханенка, Д. Ігнатовича, І. Самойловича, П. Полуботка, кошового П. Калнишевського, багатьох полковників та інших козацьких старшин.
 
Більшовицька імперія та її наступниця фізично знищили таких українських політиків та державних діячів, як С. Петлюра, Є. Коновалець, С. Бандера, Р. Шухевич, В. Чорновіл, В. Гетьман.
 
Цей список можна продовжити. У 20—30-ті роки ХХ століття були вбиті чи загинули на каторзі десятки тисяч найосвіченіших і найталановитіших представників української еліти, серед яких — державні діячі, політики, письменники, вчені, вчителі, працівники культури, прості свідомі українці, які ставали загрозою для імперії.
 
Інших намагалися залякати, принизити, змусити служити підлим інтересам. Царизм ув’язнював Т. Шевченка, П. Куліша, П. Грабовського, уцілілі П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко та низка інших зазнавали гонінь, тюрем, їх змушували писати хвалебні твори на честь компартії та її вождів.
 
Теперішнє гоніння на українських патріотів є продовженням цієї імперської політики «розділяй та владарюй», «принижуй або знищуй усіх неугодних». Путінці та коломойські намагаються роз’єднати українські патріотичні сили, засудити або заставити замовчати патріотів, щоб їм не хотілося більше будувати українську Україну.
 
Переслідування П. Порошенка, С. Федини, М. Звіробій та низки інших мають на меті послабити наш національно-визвольний рух, повернути українство у нове московське колоніальне стійло. Панове колонізатори! У вас нічого не вийде, тепер ХХІ століття, нова історія. Україна переможе, незважаючи на ваші підлі зусилля! 
 
Степан ТРОХИМЧУК, професор 
Львів

  • Прозріваймо, щоб жити

    Невідворотний розвиток цивілізації вказує своїм перстом на те, що відплата за будь-коли вчинені злодіяння неминуча. Не таке вже й далеке, а ближче майбутнє припечатає будь-яких супостатів тавром ганьби. >>

  • Консультант

    Завсідником тусовок Бабуїна
    був і, напевне, є пан Крокодилов. >>

  • Відповідь казкарям про совковий «рай»,

    Вельмишановна редакціє «України молодої»! Написати до вас змусила надрукована у вашій газеті стаття відомої української письменниці Оксани Забужко «Путіну потрібні не Крим і Донбас, а мільйони українців». >>

  • Два півники

    Два півники, два півники на жердці сиділи,
    Два півники зозулястій курці «пір’я мили»: >>

  • Хвала своєму

    Ось півроку вже пролетіло,
    Мов крізь сито — жменя піску. >>

  • Вдома — хоч китайською

    Шановна редакціє газети «Україна молода»! Я проста пенсіонерка, постійний читач та передплатник вашої газети. Газета мені дуже подобається, бо вона правдива, патріотична. >>