Сімейні рецепти — це окрема сторінка життя кожної родини: те, що готували наші бабці, що любили дідусі, що пече мама чи що просить приготувати татусь...
Це навіть не страви, а те родинне добро, певна сакральність, яка об’єднує саме цю родину, робить її особливо рідною.
Тому ми особливо цінуємо інколи затерті до дір переписи рецептів бабусиних пиріжків чи маминого борщу.
Марина Гармаш, добре відома нам кулінарна блогерка, особливо наголошує на важливості збереження родинних страв. Її рецепти улюблені та популярні у багатьох сім’ях. У мережі вона очолює численну спільноту, яку так і назвала «Родинні рецепти Марини Гармаш».
«У ній затишно, тепло і по-домашньому. Я завжди даю відповіді на запитання, рецепти розписую чітко і доступно, від А до Я. Загалом до всього ставлюся з любов’ю, хочу щоб читачам було приємно не тільки бачити, а й отримувати задоволення від страв, приготованих удома», — відгукується Марина про свою спільноту.
Тішиться кожному фотозвіту господинь, знаходить час на поради, підбадьорює і запевняє, що все вдасться, вчить на власних прикладах. Господині дуже поважають пані Марину із Запорізької області: завжди привітну, з новими кулінарними ідеями та готову до смачних експериментів.
Мрії збуваються!
Марина Гармаш у мене асоціюється з козачкою, недаремно вона живе і творить в легендарному козацькому краї. Разом із чоловіком Миколою виховують двох синів Миколу та Святослава і донечку Марійку. У домі Марини пахне хлібом: його випікання за родинними переписами — її улюблена справа.
«Моя мама, бабуся і прабабуся прищепили мені любов до випікання хліба, — каже Марина Гармаш. — Моя бабуся по татовій лінії — болгарка, тато казав, що бабуся пекла краще за всіх. Я йду її слідами, хоч вона рано померла, і я її не бачила. Впевнена, що мої бабуся і прабабуся мною пишалися б, адже я вчу людей пекти хліб».
«Фото страви для мене — окрема тема. Знімає, звичайно, фотоапарат, а фотографує душею фотограф. Так і я — у кожен свій знімок вкладаю душу, — ділиться Марина. — Основна мета: не зупинятися на досягнутому, а йти сміливо далі. Мрія — своя книга, як у багатьох кулінарів».
«Діти — мої помічники і втіха, моя гордість і радість. Вчаться, займаються спортом і охоче допомагають мені по господарству. Будь-яке тісто — на хліб, пиріжки, піцу, пиріг, млинці — мої діти замішують із легкістю», — продовжує вона.
Я пригадую з попередніх розмов із Мариною, що її старший син хотів також продовжувати сімейні традиції смачної кулінарії та вчитися на кухаря, тому й запитую, як зараз у нього з цією мрією.
«Мрії здійснюються! — каже Марина. — Син уже навчається на другому курсі за спеціальністю кухар-офіціант. Хотіла б, щоб і у нього в житті кулінарія була надважливою справою».
До речі, і брат Марини вивчився на кухаря.
«Має червоний диплом», — пишається Марина братом.
І, звісно, тішиться за молодших дітей-третьокласників. «Із п’яти років ходять на дзюдо!».
А на фото із сімейного альбому — її юні дзюдоїсти з відзнаками та грамотами.
«Ще кілька рецептів розкажу тобі, — каже мені Марина, — і біжимо вчити уроки. У нас зараз англійська, і це дуже важливо!».
Усе починається з хліба
«Наливний хліб, або ще кажуть заливний хліб, мабуть, один із найпростіших варіантів його приготування вдома, — каже Марина Гармаш. — За таким рецептом його спече навіть дитина. Весь основний процес замісу можна робити за допомогою ложки або вручну. Всього пару годин — і на вашому столі буде лежати ароматний, смачний хлібчик. М’який, із ніжним м’якушем, що легко відновлює свою форму при натисканні. Навіть через дві-три доби хліб буде, як і раніше, м’який. Його можна пекти як пісний, використавши воду, так і замінити воду на молочну сироватку. За бажанням, у тісто можна додати насіння льону, кунжут, прованські трави, паприку, базилік чи розмарин».
Потрібно: тепла вода — 500 мл, сухі дріжджі — 2 ч. л., цукор — 2 ч. л., сіль — 1-2 ч. л., манна крупа — (2 ст. л. у тісто і 1— 2 ст. л. для обсипання форми і хліба), олія — 2 ст. л., борошно — 4 склянки.
«У теплу воду додайте цукор і сухі дріжджі, перемішайте. Залиште на 5 хвилин, до появи «дріжджової шапочки». Додайте манну крупу, олію, сіль. Просійте борошно. За допомогою ложки або вручну замісіть тісто. Накрийте рушником, дайте підійти в теплому місці близько півтори-дві години. За цей час тісто підросте, за допомогою ложки або вручну двічі обімніть тісто. Через дві години змастіть форму олією, дно посипте манкою. Перелийте тісто в форму, верх також присипте тонким шаром манної крупи. Дайте тісту підрости в формі близько 30 хвилин. Моя форма, чавунна сковорідка — 26 см у діаметрі. Випікайте в заздалегідь розігрітій духовці, при температурі 170-180 градусів 35-40 хвилин. Готовий наливний буханець дістаньте з форми, остудіть на решітці. Готувати хліб зовсім не складно, у вас обов’язково все вийде!» — запевняє господиня.
Окрошка — і салат, і холодник
«За складом цей салат дуже схожий на окрошку, звідси і назва. Заправляти можна сметаною, майонезом, йогуртом без добавок і навіть олією. За бажанням, ковбасу можна замінити на відварене філе курки», — деталізує свій наступний рецепт Марина Гармаш.
Потрібно: картопля відварена — 6 шт., яйця зварені — 4-5 шт., ковбаса варена — 300 г, огірки свіжі — 2 шт., редиска — 200 г, зелена цибуля — 1-2 пучки, кріп — 5-6 гілочок, майонез — 3 ст. л., сіль, мелений перець, лимонний сік — за смаком.
Дрібно покришіть зелену цибулю і кріп. Картоплю, курячі яйця, ковбасу, огірки наріжте кубиками. Редиску в салат можна натерти на тертці або нарізати дрібними кубиками. У салатниці змішайте підготовлені продукти, додайте майонез, сіль, мелений перець і лимонний сік — за смаком. Салат виходить дуже легкий та ароматний. Якщо відварити картоплю та яйця заздалегідь, то ще й швидким у приготуванні.
А хочете не салат, а окрошку, залийте суміш квасом, сироваткою, айраном, кефіром, мінералкою. Додайте обов’язково лимонний сік для кислинки, сметану. Це так смачно!
Салат, що легко стає окрошкою.
Пухкі пиріжки — бабусине диво
«Ніжні, повітряні, в міру солодкі. Готувати можна з будь-якої солодкою начинкою — джемом, сиром, ягодами і фруктами. Тісто чудово підходить для приготування дріжджового пирога. Вихід великий — приблизно 60 штук, тому можна сміливо розділити порцію», — радить кулінарна майстриня.
Знадобиться: 500 мл молока, 50 г свіжих дріжджів, 225 г цукру, дрібка солі, пачка ванільного цукру, 5 яєць, 4-5 ст. л. манної крупи, 100 мл олії, 7,5-8 склянок борошна. Для змащення: 1 яйце.
Начинка: 500 — 700 мл, тобто банка яблучного джему.
Молоко доведіть до кипіння. Зніміть з вогню, залийте манну крупу, перемішайте. Остудіть до теплого стану. Додайте дріжджі, ст. л. цукру. Залиште на 30 хвилин. Цукор, що залишився, збийте з яйцями, сіллю і ванільним цукром. З’єднайте обидві маси. Додайте просіяне борошно, не все відразу, а в два-три етапи і 50 мл олії. Замісіть м’яке тісто, наприкінці замісу додайте ще 50 мл олії.
Тісто виходить м’яке, не забите, не липне до рук. Дайте підійти 1-1, 5 години. За цей час два рази опустіть тісто. Поверхню та руки змажте рослинною олією, розділіть тісто на невеликі кульки.
Округліть кожну кульку окремо, накрийте рушником або харчовою плівкою, залиште на 15-20 хвилин. Сформуйте пиріжки, дайте підійти на деку 10-15 хвилин. Змастіть збитим яйцем. Випікайте в заздалегідь розігрітій духовці при температурі 170-180 градусів до рум’яності близько 20 хвилин.
Такі пиріжки нагадують дитинство, коли бабуся випікала їх із малиною, абрикосами і вишнями. Соковиті, солодкі та дуже ароматні.
Пиріжки за бабусиним рецептом.
Піца із секретиком
«Тонке тісто, соковита начинка, і маленький секрет, — інтригує Марина. — Цим рецептом користуюся вже багато років. Міняю лише склад начинки. З даної кількості інгредієнтів виходить три великих піци. Тісто не вимагає розкачування, формую його на деко. Чудово нарізається, не згинається, не провисає під вагою начинки. Цей рецепт тіста — мій улюблений».
Для тіста: 300 мл теплої води, 2 ч. л. сухих дріжджів, 0, 5 ч. л. меленої суміші перців, 2 ч. л. солі (без гірки), 10 ст. л. олії (без запаху), 4 склянки борошна.
У теплу воду додайте сухі дріжджі, залиште на пару хвилин. Додайте сіль, суміш перців, олію й борошно. Замісіть тісто, покладіть у пакет, зав’яжіть, але не щільно. Поставте у холодильник на 4 години.
За цей час тісто збільшиться в розмірі в 2-3 рази. Деко злегка змастіть олією. Розділіть тісто на три частини. Долонями розтягніть кожну на деко, надаючи потрібної форми. Бортики не роблю. Змастіть соусом, посипте улюбленою начинкою. Випікайте в заздалегідь розігрітій духовці при температурі 180-190 градусів 12-15 хвилин. Гарячу піцу перекладіть на дошку, нарізати можна відразу.
Смакує як гарячою, так і холодною. Суміш мелених перців і є тим маленьким секретом.
«Я готую з того, що доступне кожній господині, — підсумовує Марина Гармаш. — Тому мої рецепти і користуються популярністю».
І бажає господиням натхнення на кулінарну творчість, радить не зупинятися у своїх кулінарних пошуках і фантазіях, бо це об’єднує родину і створює родинний затишок. Смачного!
.jpg)
