«Для наших повітряних гігантів Земля навіть замала — їм хіба-що Юпітер під силу», — сказав про «Руслан» і «Мрію» відповідальний працівник авіакомпанії «Авіалінії Антонова» Костянтин Лушаков.
Кілька годин льоту — і на горизонті з’являється Каїр. Тут дозаправка «Руслана» і відпочинок екіпажу.
Перед посадкою літака встигаєш помітити древні піраміди й величного Сфінкса, оповитих легендами та сміливими гіпотезами вчених.
Навіть із відстані кількох десятків кілометрів, що залишилися до посадкової смуги, помітні чималенькі черги мандрівників із різних країн — вони приїхали помилуватися творіннями древньої цивілізації єгипетських фараонів.
Щойно «Руслан» приземлився в Каїрському аеропорту, як біля нього зібрався чималенький натовп. Люди зачудовано розглядали український літак.
Якийсь спритний єгиптянин, жваво жестикулюючи, показував на «Руслан» так, ніби це його власність. Як виявилося, чоловік організував екскурсію і робив свій бізнес, демонструючи наш літак.
Потім екіпаж «Руслана» розповідав нашій знімальній групі: таких спритників неодноразово доводилося бачити у різних куточках планети.
Адже «Руслани» і «Мрії», створені під керівництвом видатних українських авіаконструкторів Олега Антонова і Федора Балабуєва, вже десятки років не мають рівних на світовому ринку перевезення повітрям великогабаритних надважких вантажів.
Вони транспортували жирафів в Австралії, тепловози з Європи в Індію, фрагменти старовинних європейських палаців до США, великогабаритні частини французької космічної ракети «Аріан» на космодром до Латинської Америки.
І навіть унікальну історичну реліквію Ефіопії: перед Другою світовою війною Італія захопила цю африканську країну й вивезла до Рима стелу-обеліск довжиною до 50 метрів і вагою кількадесят тонн. Уже в наші дні ЮНЕСКО змусила Рим повернути ефіопську святиню на батьківщину...
Під час одного з таких унікальних перельотів «Руслана» у складі знімальної групи в Каїрі вдалося побувати й мені.
Туризм тут — бог!
Взагалі є щось символічне в цих двох чергах екскурсантів — мандрівників з усього світу: до нашого українського літака, що випередив свою епоху, і водночас до пірамід і Великого Сфінкса — безсмертних пам’ятників монументальної архітектури давньої цивілізації, яка щезла в мороку тисячоліть. А кажуть, збудоване на піску недовговічне...
Каїр — 15-мільйонний мегаполіс, «місто тисячі мінаретів» і «ворота Сходу». З Каїром фактично зливається третє за чисельністю — після столиці й Александрії — місто Гіза. Саме в ньому, на піщаній рівнині, ви й побачите знамениті піраміди і Сфінкса.
Видатні знахідки ювелірного мистецтва, дивовижні сюжети фрескового і вазового живопису, загадкові зображення та письмена на теми давньоєгипетської релігії, які можна побачити нині у відкритих для відвідування приміщеннях пірамід та експозиціях єгипетських музеїв.
Вони і зараз не дають спокою сучасній археологічній науці, та не лише їй, а й астрономам, фізикам. Сьогодні солідні вчені працюють над розгадками таємниць тих далеких епох. Вони не бояться висувати найнеймовірніші гіпотези. Та ми ще повернемося до цієї теми...
Каїр водночас — і цілком сучасне місто XXI століття. Тут зосереджена чверть промислового виробництва Єгипту: підприємства харчової і машинобудівної промисловостей, паперової і взуттєвої, хімічної і поліграфічної. Є метрополітен, академія наук, театри, музеї.
Нове місто — це широкі проспекти, великі площі, бульвари та сади. Тут — будівлі державних установ, готелі і посольства.
Старе місто — лабіринт вузьких звивистих вулиць зі своїм незвичайним колоритом і галасливі різнобарвні ринки, де можна придбати все, що виробляє і вирощує екзотичний арабський світ.
Величний Ніл розділяє місто, і неквапно пливуть по ньому багатопалубні білосніжні річкові судна. Туризм тут — бог! І він приносить Єгипту величезний прибуток.
Каїрський таксист
Він під’їхав до нас, щойно ми вийшли з місцевої цілком комфортабельної «маршрутки», на якій зробили свою першу ознайомчу поїздку містом. Таксист миттєво зрозумів, хто ми, і звернувся англійською, вказуючи на телекамеру: «Професійна? Я Мустафа і покажу вам найцікавіші місця Каїра, там, де не бувають звичайні туристи».
Ми повірили, хоча був ризик... І не пожалкували! Мустафа виявився прекрасним співрозмовником.
У нього — двоє синів і дві доньки. Свою дружину, незважаючи на пристойну англійську, таксист на французький манер називав мадам. І сказав, що вона у нього дуже гарна. В розмові він згадав про свій заробіток — 600 доларів за день...
Наш новий знайомий добре знав свою справу — зупинявся у найцікавіших місцях. Тут усе пропахло історією: і Ніл, і будівлі червонуватого кольору та старовинні палаци, і фортеці мамелюків, які вже у пізньоєгипетську добу правили країною. Ближче до околиці пішли бідніші квартали.
Привертає увагу в єгипетській столиці і цитадель Салладіна – одна з найстаріших фортець у світі. З неї відкривається незабутня панорама міста. Цей видатний арабський полководець вже за нашої ери вщент розгромив європейських лицарів-хрестоносців.
Нерозгадані таємниці гробниць фараонів
Піраміди... Ось вона і велич часу, і непереможна тяга земної цивілізації до його пізнання. Вони виростають із пекельних пісків під палючим єгипетським сонцем і, терплячи черги, покірно чекають щасливої миті свого нового пізнання. Дочекались її і ми...
Але спершу побачили довжелезний паркан, за яким височили піраміди з Великим Сфінксом на передньому плані. До древніх творінь єгипетських фараонів під’їжджали автобуси, набиті туристами.
Мустафа незворушно вів автомобіль далі... Ми злегка захвилювались, але водій заспокійливо посміхнувся. Ще якихось 300-400 метрів — і таксист звернув убік. До нас підійшов єгипетський поліцейський і дав знак йти за ним. Мустафа сказав, що чекатиме нас за кілька годин.
Ми йшли за стражем закону довгенько: праворуч тягнулася огорожа, зліва довжелезні ряди могил. Було їм за сотні років –невблаганний час наклав свій відбиток на мусульманські та коптські могили. Усі віри були рівними під невблаганним єгипетським сонцем.
Раптом охоронець зупинився і вказав на малопримітний прохід в огорожі. За ним простягалась пустеля і зовсім поруч... з’явилися піраміди. Зненацька, як у кіно. І як у кіно, раптово піднялась хмара піску, а з неї виринув справжнісінький бедуїн на красені коні. Без будь-якого вступу, він запропонував знятися поруч із ним... за 20 доларів. Ми ввічливо відмовились.
Щойно підійшли до першої піраміди — могутнього фараона Хеопса — і торкнулися її руками, як з нової хмари піску виринув у повній екіпіровці ще один бедуїн. Але-вже на двогорбому верблюді. Та і з ним фотографуватися бажання не було. Бо ж наша мета — піраміди!
Зведені за велінням богів-фараонів потом та кров’ю сотень тисяч рабів, вони вже більше шести тисячоліть звеличують своїх царів. Це найграндіозніші з усіх існуючих на світі поховань. І, мабуть, найбагатші. «Склепи» фараонів заповнювали безцінними скарбами: предметами домашнього вжитку і зброєю із золота та благородних металів, прикрашених лазуритом і самоцвітами. Цар, навіть мертвий, залишався царем.
Далеко не всі таємниці пірамід ще відкриті, не всі хитромудрі схованки, створені майстрами-будівельниками, відомі й зараз.
Професія грабіжників пірамід-усипальниць фараонів — така ж древня, як і самі піраміди. І прокляття фараонів невблаганно переслідують тих, хто порушив їхній вічний спокій. До наших часів! У схованках, засипаних піском і уламками, з підступними пастками, археологи знаходили кістки шукачів золота: сучасні методи досліджень вказували на те, що нещасні загинули ще тисячі років тому... Тяга до золота і коштовностей була сильнішою за страх смерті.
Крім піраміди Хеопса, на піщаній рівнині поблизу Каїра височать ще 67 пірамід. На будівництво найбільшої пішло 2,5 мільйона кам’яних блоків. Сто тисяч рабів довгих двадцять років зводили цей неймовірний монумент. Він значно вищий за собор святого Петра у Римі — найбільший християнський храм у світі. Площа піраміди — понад 54 тисячі квадратних метрів. Кам’яні плити вирізали у каменоломнях поблизу Ніла і звідти доставляли до місця будівництва. Та ще й піднімали на таку висоту. Неймовірно...
А ось ці неймовірно точні зображення зоряного неба на внутрішніх приміщеннях пірамід... Астрономи тієї сивої давнини володіли навдивовижу глибокими знаннями науки, осягнути яку неможливо без сучасних приладів. Багато відомих сучасних вчених схильні вірити в те, що задовго до давньоєгипетської цивілізації та інших цивілізацій на нашій планеті існували ще древніші цивілізації та могутніші. Навіть за сучасну. Не відкидають дослідники і гіпотезу про піраміди, як маяки для інопланетян...
Там зберігають вічність
Піраміди Єгипта і Великий Сфінкс — унікальний і вічний музей просто неба. Та Каїр пишається й іншими своїми музеями, які дбайливо зберігають вічність... У них є безцінні речі, що свідчать про високу художню майстерність їхніх творців — звичайних ремісників епохи фараонів.
І в цьому неабияка заслуга Франції наполеонівської доби. Свого часу на кораблях полководця до Каїра прибули 175 вчених: астрономів, хіміків, мінералознавців, технічних фахівців. Були в наполеонівській експедиції й художники, письменники та шифрувальники. Декотрим із них судилося розшифрувати давньоєгипетські тексти.
На подвір’ї знаменитого Каїрського національного музею встановлено пам’ятник французу Марієтту. Він був директором музею і припинив безглузде розграбування і жадібне колекціонування рідкісних древніх раритетів, створивши спеціальний контрольний пункт. За заслуги Марієтта його тут і поховали — на подвір’ї музею Каїрський інститут папірусу розкриває численним мандрівникам таємницю древнього способу виготовлення «давньоєгипетського паперу».
Неподалік інституту до нас підійшов якийсь єгиптянин і, таємниче оглядаючись, вийняв із кишені старовинного вигляду папірус з якимись текстами. При цьому він енергійно показував у бік далеких пірамід... 100 доларів, 50, 10...
Наш каїрський таксист голосно розсміявся і посадив знімальну групу в автомобіль. Там він коротко сказав: «Халтура»...
Два дні пролетіли, як мить. І знову під крилами літака — величні творіння країни фараонів — Сфінкс і піраміди. І ще не одне покоління сучасників захоплюватиметься ними та міркуватиме над їхніми таємницями...
Володимир КОЛОДЯЖНИЙ
