Якось у неділю ввімкнув польський телеканал, а там транслювали службу з костелу і всі присутні молились за польського жовніра (солдата).
Я спостерігав, із якою гордістю, патріотизмом присутні в костелі від маленького поляка до сивочолого дідуся молились за польську армію, яку репрезентували присутні в костелі солдати, офіцери, генерали.
У мене, бойового офіцера, сльози виступили на очах від того, як шанують у Польщі, інших державах своїх захисників. Хочу нагадати вихованим у радянських традиціях людям про ту роль, яку відіграли релігія та мова для поляків для спасіння нації від комунізму.
Переключивши телевізор на канал партії «за життя на тому світі», я побачив ведучого Голованова, який запросив «вихованця» Януковича — Портнова.
Розумію, що ведучому потрібно відпрацьовувати гроші, які виділив для кума президент Росії. Крім цього, ще й на каналах ZiK, 112-му постійно прописалися «спікери» пальчевські, червоненки, які вже давно «виговорилися», адже на всіх каналах торочать одне й те саме — і те не так, і се не так.
Запитання: а що ви, панове, за період незалежності зробили для держави? Усі ті ток-шоу дивляться українці і, наслухавшись «пламєнних рєчєй», очікують високих зарплат, дешевого газу, які депутати «за життя» Юрій Бойко, Віктор Медведчук, Вадим Рабінович привезуть від товариша Путіна. Чудово! Виникає запитання, а хто-небудь картоплю садити думає чи ні?
Назвавши виборців багатомільйонної держави «біомасою», батько нашого президента Зеленський-старший правильно оцінив виборця і його голосування за очільника країни і депутатів Верховної Ради.
«Вові ця фігня не потрібна», — сказав батько про президентство свого сина. Питання до так званої «біомаси»: а вам подібна «фігня» потрібна? Потрапивши завдяки цій «біомасі» до парламенту, «слуги» так і не зрозуміли, чим їм там займатися, і взялися за мову. Ні, не за її вивчення, забувши при цьому, яку країну представляють у законодавчому органі…
Свого часу «Україна молода» друкувала інтерв’ю з Надзвичайним і Повноважним Послом Естонії в Україні Гертом Антсу — людиною, яка володіє сімома мовами, і серед них українською. Так от, він сказав, що «…мова — це найголовніше, найцінніше, що в нас є».
І далі пан посол сказав, що нам, українцям, потрібно піднімати статус української мови, а меншинам, які проживають в Україні, потрібно знати українську мову.
Любов до своєї мови, своєї батьківщини і дають такі чудові результати в Естонії, де середня заробітна плата становить 1300 євро, а це вище, ніж в Угорщині чи Польщі. Маючи 1 млн 300 тис населення, Естонія не стала на коліна перед Росією, а почала будувати успішну демократичну країну. Це має слугувати прикладом для наших політиків, депутатів.