Циніки вперто стверджують, що наша Конституція, як проституція, — суцільна розпуста. Ні, ну це суворо. Проституція все-таки працює за правилами й внутрішнім законом. Однак от — Конституційний Суд…
Надати декілька суперечливих один одному рішень з одного й того самого приводу, але при цьому так і не дати відповідь на поставлене питання. Закрити очі на порушення Конституції при прийнятті карантинних заходів. Довести, що два дорівнює одному, якщо мова йде про президентські ініціативи.
Обґрунтувати, що «чергова» та «будь-яка наступна» — одне й те саме, якщо йдеться про парламентські сесії. Узаконити «тушок». Вчасно відмінити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. «Забути» надати згідно з термінами висновок про конституційність проєкту змін в Основний Закон. І навіть відмінити Конституцію, ігноруючи її приписи.
Відомо, що Конституційний Суд розташований у Києві. А які нові сценарії розроблятимуться для Конституційного Суду України і які нові претензії до юридичної якості рішень будуть випливати, якщо втілиться чергова «геніальна» ідея «слуг народу» — переведення КС із Києва до Харкова? І це доки кожен трудящий у нашій країні має неконституційне, але не заперечуване Конституцією «право» не працювати, перебуваючи в карантинній «відпустці». І чому це так припекло? І в чому сенс цього переведення КСУ? І скільки це коштуватиме?
Народний депутат від «слуг» Галина Третьякова, кому й належить авторство передислокації Конституційного Суду з Києва до Харкова, запевняє, що цей «банкет» не вицупить додаткових витрат із державного бюджету. Свіжа, хоч і, з іншого боку, заяложена казочка, але, за класикою жанру, не віриться.
«Нежилі приміщення для розміщення суду в Харкові можуть бути надані (передані) Державним управлінням справами, на балансі котрого в Харкові перебувають об’єкти нерухомості, які за своїми технічними характеристиками придатні для розташування суду. Всі інші витрати, пов’язані з переміщенням суду з Києва в місто Харків, покриються за рахунок засобів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення діяльності Конституційного Суду», — йдеться у тексті.
Статтю 97 щодо виконання рішень КС пропонується доповнити відповідним підпунктом: «Якщо Конституційний Суд визнав неконституційним закон України (його окремі положення), відновлення дій такого закону України (його окремих положень), котрий регулював відповідні суспільні відносини, здійснюється Верховною Радою згідно з порядком, встановленим діючим законодавством».
Але не полишають у спокої питання: роз’яснення того, чому ж непідкупну совість нації намагаються витіснити зі столиці ближче до наших східних кордонів, — виходитиме за рамки парламентських та суспільних обговорень чи ні?
