Резонансна земельна реформа, ухвалена Верховною Радою в ніч на 31 березня, наразі перебуває на паузі.
Адже спікер парламенту Дмитро Разумков не може підписати закон про обіг земель сільськогосподарського призначення і, відповідно, передати його на підпис президенту Володимиру Зеленському.
В законі зарано ставити крапку
Наразі у Раді зареєстрували вже 10 проєктів постанов, авторства як безпартійних нардепів, так і від фракції «Батьківщина», щодо відміни рішення парламенту про ухвалення законопроєкту про ринок землі. Пан Разумков не зможе підписати закон, доки обранці не розглянуть усі ці проєкти постанов і не відхилять їх.
А зібрати нардепів під куполом в умовах карантину ой як важко.
Мало цього, до окружного адмінсуду Києва надійшла заява про забезпечення позову, в якій суд просять заборонити голові парламенту підписувати закон про ринок землі.
І автори проєктів постанов, і позивачі вказують, що під час ухвалення земельної реформи було допущено порушення низки вимог Конституції України та регламенту Верховної Ради щодо процедури прийняття парламентом законів. Тож варто чекати позову незадоволених нардепів іще й до Конституційного Суду.
До того ж і на сайті глави держави зареєстровано вже з десяток петицій із проханням накласти вето на законопроєкт №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Петиції президент може і проігнорувати. Але усі ці дії окремих обранців у Раді та у суді блокують набуття законом чинності, адже без підпису спікера закон не потрапить на стіл президента, а без підпису глави держави — не буде оприлюднений.
Відтак у земельному питанні в Україні ще зарано ставити крапку. Нічне голосування за ринок землі було швидким і переможним за ознаками, але остаточного результату ще не досягнуто. Та й саме голосування засвідчило, що монобільшості «слуг народу», на яку звик спиратися президент Зеленський, вже не існує. Тож йому довелося консолідуватися з опонентами — фракціями Порошенка і Вакарчука — і мовчки спостерігати за тим, як частина «слуг» ігнорує його заклики голосувати «за».
Тимчасові партнери і майбутні опоненти
За земельну реформу, яка була однією з ключових умов для надання Україні кредитної програми МВФ, тієї ночі проголосувало в другому читанні та в цілому 259 народних депутатів.
З них лише 206 «слуг» проголосували за відкриття ринку землі, тоді як «ЄС» додала 23 голоси включно з лідером партії Петром Порошенком, а «Голос» — іще 13.
Ще 12 голосів додала група «Довіра» і 5 позафракційних нардепів, але ці голоси не були вирішальними. Тоді як ОПЗЖ і «Батьківщина» прогнозовано не дали за земельну реформу жодного голосу.
Згідно з узгодженими правками (правки розглядалися близько 8 годин поспіль), ринок землі має запрацювати 1 липня 2021 року замість 1 жовтня 2020 року. У перші два роки буде діяти обмеження на купівлю землі — не більше 100 га в одні руки. А з 2023 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки.
Голосами фракції «ЄС» владі вдалося заручитися лише завдяки поступкам: адже Порошенко чітко заявив, що підтримає закон лише у разі введення заборони на продаж державних земель. У прийнятому варіанті законопроєкту така норма була врахована: заборона на продаж державної землі буде діяти перші два роки.
«Ця сесія мала тривати 15 хвилин. Тривала 15 годин. Жахлива безвідповідальність керівництва парламенту і слуг, яка може вартувати здоров’я не лише депутатам, а й апарату ВР. Попри все, наша фракція працювала в повному складі, аби уберегти країну від дефолту і маразматичних рішень зеленої влади. Пишаюся, що в законі про обіг землі нам вдалося протиснути нашу позицію», — наголосила одразу після засідання нардепка від «ЄС» Ірина Геращенко.
Тоді як у фракції «Слуга народу» наголосили, що землю не будуть продавати під час кризи: «Реформа впроваджуватиметься поступово, допоможе уникнути занепаду економіки та поверне українцям право самим розпоряджатися своєю власністю».
Натомість лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко розкритикувала прийняття закону про ринок землі та пообіцяла притягнути до кримінальної відповідальності «кожного, хто стояв за цією аферою»: «Це не українська Верховна Рада за її складом і вона вже не буде служити Україні. І чим швидше народ України позбавиться такого президента і такої Верховної Ради і їх породження — такого уряду, тим швидше Україна зможе постати на повний зріст».
