У нас введено жорсткий карантин, і всі громадські місця закриті. За винятком аптек, лікарень і супермаркетів, де можна купити тільки продукти харчування і нічого більше.
Позавчора в новинах оголосили (канал TG 5), що за добу заразилися півтори тисячі людей і що епідемія ще не досягла свого апогею, тому керівництво нашого регіону робить усе необхідне, аби стримати коронавірус.
Люди похилого віку, як відомо, найбільш уразлива категорія, тому я і мої сестри дуже переживаємо за свою маму.
Вона неподалік нас живе сама і намагається нікуди не виходити. Мій син поїде завтра до неї, щоб завезти свіжі продукти.
Хоча в мами є машина і вона могла б поїхати самостійно по покупки, але вирішили, що краще не ризикувати.
На превеликий жаль, мої свекри-італійці в березні потрапили до лікарні. Свекор iз виразкою шлунка, а свекруха — з запаленням легень. Свекра поклали на третьому поверсі загального стаціонарного відділення, свекруху — на четвертому.
Свекор лежав у палаті з iще двома хворими, свекруха — із однією жінкою приблизно її ж віку. Молодих тут намагаються поміщати в одну палату з молодими, а літніх iз літніми, щоб вони були, так би мовити, «на одній хвилі». В палатах тепло, навіть спекотно, незважаючи на дорогий газ iз Росії, а також чисто і світло.
Постільну білизну міняють щодня або й частіше, якщо є необхідність. Простирадла сліпучо білі, пахнуть свіжістю. Харчування триразове, причому їжу можна замовити за бажанням, як у ресторані.
Але тільки за день наперед. На завтра потрібно замовити сьогодні, а якщо не встиг або забув, то принесуть те, що вважатимуть за потрібне. Їжа, як правило, звичайнісінька, але дуже різноманітна: супи, пюре, котлети, відбивні, риба, різотто, шпинат, спаржа, фіноккьйo, сосиски, сири різних сортів, йогурти, моцарела, стракіно, пармезан, шинка, прошутто, — словом, на будь-який смак.
Свекру їжу приносили подрібнену на блендері і чекали, поки вона охолоне, бо при виразці суворо заборонено їсти її занадто теплою або гарячою.
При виписці додому йому надали крісло з прикріпленим обіднім столиком і спеціальне ліжко і привезли все це за місцем проживання в безстрокове і безкоштовне користування.
Двічі на день мого свекра відвідує фізіотерапевт, водить його по коридору, робить нахили вправо, вліво, — простими фізичними вправами розробляє його тіло, щоб воно не заклякло від тривалого лежання.
А ще надали фінансову допомогу — 520 євро на місяць, щоб він міг частково оплатити роботу доглядальниці.
І це — крім пенсії та допомоги з інвалідності! Мій чоловік має право на три вихідні на місяць (крім суботи та неділі), і роботодавець йому їх беззастережно надає, достатньо лиш про це попередити заздалегідь.
Такі пільги надаються працюючим особам, батьки яких старі або хворі і не в змозі самі керувати машиною чи користуватися громадським транспортом, аби поїхати на медичне обстеження чи в аптеку.
А якщо, наприклад, і діти не мають можливості відвезти батьків у лікарню, то існує безліч організацій, готових допомогти: Червоний хрест і волонтерські спільноти та навіть курсує маленький бусик від муніципалітету. Медична допомога організована дуже грамотно й ефективно.
