Час кооперації і перебудови: українські аграрії наблизилися до «стелі» свого експортного потенціалу

04.03.2020
Час кооперації і перебудови: українські аграрії наблизилися до «стелі» свого експортного потенціалу

Аби і надалі успішно продавати свою продукцію на Захід, вітчизняні товаровиробники мусять кооперуватися — і протистояти транснаціональним корпораціям. (Фото з сайта agronews.ua.)

За даними «Інформаційно-аналітичного порталу АПК України», Україна на чверть збільшила поставки зернових: із початку 2019/2020 маркетингового року і станом на кінець лютого вітчизняні аграрії експортували 40,65 млн тонн зернових.
 
Тому експорт зернових у нинішньому сезоні на 8,22 млн тонн, або на 25%, перевищує результат за аналогічний період минулого маркетингового року, який, нагадаємо, становив 32,43 млн тонн.

Пшениця — плюс, жито — мінус 

Таким чином, з України експортовано 16,51 млн тонн пшениці, що на 3,98 млн тонн більше у порівнянні з аналогічним періодом. Ячменю експортовано 4,02 млн тонн, що на 740 тис. тонн більше, ніж торік. Кукурудзи продано 19,63 млн тонн, що на 3,64 млн тонн більше. Мінус маємо лише щодо експорту жита: наразі всього 5 тис. тонн, що на 82,6 тис. тонн менше.
 
Аналогічне зростання зафіксовано за останнє десятиліття: торік було встановлено черговий рекорд — на зарубіжні ринки вивезли 56,7 млн тонн українського хліба.
 
Це в 4 рази перевищує показник 2010 року і на 36% більше, ніж у 2018 році. За словами заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Миколи Пугачова, загальне зростання експорту українського зерна в натуральному вираженні призвело до найвищої його вартості в історії України: 9,6 млрд доларів. 
 
За підрахунками науковця, було встановлено новий рекорд за обсягами закордонних поставок кукурудзи: 32,3 млн тонн. Ця цифра на 51% перевищила показник 2018 року в 21,4 млн тонн і майже у вiсiм разів — результати 2010 року.
 
При цьому обсяги експорту пшениці теж стали найвищими за часів незалежності України і сягнули показника 20,0 млн тонн. Це на 22% більше, ніж у 2018 році, і в чотири рази перевищує показник 2010 року.
 
Трохи скромніші успіхи з поставками ячменю на зарубіжні ринки, які торік зросли у порівнянні з 2018 роком на скромні 0,5 млн тонн і становили 4,1 млн тонн. «Просідає» лише експорт жита: у минулому році він знизився на 87% — до 13 тис. тонн.

Дякуємо Єгипту за наше щасливе дитинство! 

Продають своє зерно українці передусім у країни Азії, Африки та Європи. Торік змінилася топ-10 імпортерів нашого збіжжя: з’явилися Туреччина, Бангладеш і Ізраїль. При цьому головним покупцем, за словами Миколи Пугачова, вже майже десять років залишається Єгипет. Торік ця африканська держава закупила українського хліба на 97% більше, ніж у 2018 році: на 1 млрд 311 млн доларів. Частка Єгипту у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції становила 13,6%.
 
Торік суттєво у цьому переліку піднявся Китай: займаючи роком раніше, у 2018 році, лише четверте місце у десятці найбільших імпортерів нашого зерна, він став другим, збільшивши обсяги закупівель зерна майже на 56%: із 552 млн доларів у 2018 році до 859 млн доларів за підсумками минулого року. Зараз, утім, важко судити, яким буде попит на українське збіжжя у Піднебесній у нинішньому маркетинговому році, враховуючи ситуацію з коронавірусом. 
 
На третьому місці — Іспанія, яка закупила в Україні зерна на 765 млн доларів. Частка цієї країни у загальному обсязі нашого зернового експорту становить 7,9%, що на 19% перевищило обсяги закупівель Іспанії у 2018 році — на суму в 643 млн доларів.
 
Нова держава в рейтингу — Туреччина — імпортувала торік українського збіжжя на 718 млн доларів, що забезпечило їй частку  7,5% у загальному експорті цього виду агропродукції. Роком раніше ми продали цій країні нашого хліба на 184 млн доларів.У Бангладеш закупили українського зерна на суму 421 млн доларів, Ізраїль — на 317 мільйонів.
 
Нідерланди заплатили нам за зерно 624 млн, Індонезія — 538 млн, Туніс — 293 млн, Італія — 283 млн доларів. Таким чином, перелічені держави сформували понад 63% аграрних надходжень із–за кордону.
 
Цьогоріч аграрії сподіваються повторити рекорд: лише за першу половину 2019/20 маркетингового року Україна продала на світовому ринку 30,5 млн тонн зерна. 

Зайві капуста і цибуля. І дефіцит картоплі

Трохи інша ситуація спостерігається з вітчизняною городиною. Так, за останні 10 сезонів в Україні зафіксовано скорочення в структурі посівних площ під капустою, помідорами, солодким і гірким перцем, баклажанами, огірками, цибулею, морквою і буряком.
 
Найбільшим провалом минулого року у цій сфері експерти називають той факт, що з серпня по грудень минулого року в Україну було завезено 232 тис. тонн картоплі: така кількість є рекордним показником за всі роки незалежності.
 
Аграрні експерти, проаналізувавши дані 2011—2019 років, побачили: найбільше скорочення торкнулося посівних площ під помідори. Всього в Україні посіяли цієї культури на 14,9 тис. га менше. На 12,5 тис. гектарів сільгоспвиробники скоротили площі під капустою і на 12 тис. га — під цибулею.
 
Як не дивно, але аграрії майже не скоротили площі під гіркий перець: маємо невеликий мінус, лише 2,2 тис. гектарів.На 2,5 тис. гектарів менше вирощують баклажанів і на 3 тис. га — солодкого перцю. Натомість на 4,7 тис. га скоротили площі під буряком, 4,8 тис. га — під морквою і на 5 тис. га — під огірками.
 
Натомість в Україні стали більше вирощувати кабачків, гарбуза і часнику, збільшивши площі під першу культуру на 3,8 тис. га, під другу — на 3,55 тис. га, третю — на 2,8 тис. гектарів. При 
цьому експорт овочів з України залишається на доволі високому рівні, а торік наша держава навіть відновила свій історичний рекорд.
 
Наразі географія покупців розширюється, серед них з’являються країни з високими вимогами до якості і безпеки продукції, які можуть заплатити вищу ціну. Торік загальний експорт овочів, фруктів, ягід і горіхів, свіжих, заморожених і сушених, приніс Україні 339 млн доларів виручки. Це на 9,4% більше, ніж у 2018 році, й на 20,1% більше, ніж у 2017–му. 
 
Найбільший прибуток дали волоські горіхи, ягоди і яблука. Перші дві позиції принесли приріст виручки на 37% за два роки, а яблука дали плюс 150%. При цьому питома вага цих трьох провідних категорій у загальному експорті плодоовочевої продукції продовжувала зростати і досягла торік 70%.
 
На думку експертів, втримати таку позицію цьогоріч буде непросто: з одного боку, проти нашого товаровиробника грає зміцнення курсу національної валюти, з iншого — дефіцит робочої сили, який щороку стає все відчутнішим, а також зменшення інвестицій.
 
Щоправда, й вести мову про обвальне падіння не доводиться: вкладення коштів у фруктові сади, ягідники, які були зроблені впродовж останніх п’яти років, ще деякий час приноситиме свої результати.
 
Й аби збільшити прибуток від продажу наших овочів і плодів за кордон, треба змінити підходи до маркетингу і підвищити якість готової продукції. Адже вкладення у якість дозволять збільшити ціну. 
 
Як варіант для розвитку міжнародні експерти радять нашим виробникам кооперуватися, як це, наприклад, роблять їхнi польські колеги. Адже сьогодні успішно конкурувати на ринку без достатнього розвитку кооперації стає все складніше: проти дрібних виробників дуже успішно виступають великі компанії. 

Нові сорти і розширення ринків

Утiм продавати за кордон товари із низькою доданою вартістю, якою є вітчизняна аграрна продукція, на думку експертів, не є хорошим виходом для економіки України. Втім намагання змінити ситуацію і виходити на ринок не з сировиною, а дорожчою готовою продукцією наразі реалізувати не вдалося.
 
І не вдасться, переконаний аграрний експерт Родіон Рибчинський. Тому що, на його думку, експорт української пшениці становить майже 40 млн тонн, а загальна світова торгівля борошном — лише 14,1 млн тонн.
 
За його словами, в 2010/11 маркетинговому році Україна виробляла 39,3 млн тонн зерна, вже через вісім років — 75,1 млн тонн. Тобто за цей порівняно невеликий час приріст становив 91%.
 
При цьому помітного зростання виробництва продукції з доданою вартістю не відбулося.Україні, як стверджує аналітик, так легко вдається захоплювати світові ринки продовольства тому, що за останні роки в нас різко зросла врожайність — на 83%.
 
«Основний приріст відбувся за рахунок кукурудзи, тому що аграрії почали використовувати нові прогресивні сорти. Якщо в 2010/11 маркетинговому році врожайність зернових становила 
26,9 ц/га, то в 2019/20 — 49,1 ц/га», — сказав Рибчинський.
 
«Зайву» кукурудзу почали відвантажувати на зовнішні ринки, які, на щастя для наших товаровиробників, за цей час зросли із 12,2 до 52,8 млн тонн. Сумарно, за його словами, експорт кукурудзи зріс у 5,7 раза, пшениці — в 4,5 раза.
 
Україна готова й надалі розвивати своє аграрне виробництво. Але в цьому процесі дуже багато залежить від правил гри, які зазвичай диктують не тільки виробники, а й влада.
 
Днями міністр економіки Тимофій Милованов запропонував виділити впродовж трьох років на підтримку агросектору та промисловості 90 мільярдів гривень. Міністр фінансів Оксана Маркарова назвала цю ініціативу помилкою та запропонувала на ці гроші знизити податки бізнесу.
 
«Ми ініціюємо 90 млрд грн держпідтримки для промисловості та агросектору. Для порівняння: цьогоріч і в минулих роках підтримка становила приблизно 4 млрд грн. Тобто ми хочемо збільшити підтримку майже у вiсiм разів», — написав Милованов у «Фейсбуці» і пояснив: на агросектор треба виділити 45,52 млрд грн, на підтримку експорту — 12,41 млрд грн, на підтримку промисловості — 32,65 млрд грн.«Бізнесу потрібні нормальні рівні умови та верховенство права, а збільшення видатків бюджету на підтримку (особливо таку) — це мені здається помилкою.
 
Якщо є зайві 90 млрд, то краще знизити податки для всього бізнесу, а не перенаправляти кошти платників податків на деяких обраних», — заперечила Маркарова.І її аргумент виглядає цілком логічним з огляду на численні скандали з сумнівними принципами розподілу субсидій. Коли, скажімо, один із виробників курятини отримував із бюджету мільярдні дотації на свій і без того прибутковий бізнес.
 
На думку експертів, значно корисніше для бізнесу запровадити пільгові кредити. Із позавчорашнього дня починає діяти додаткова опція державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» — кредитна гарантія.
 
«За допомогою запуску другого компонента програми ми фактично розблоковуємо інструмент доступного кредитування для тих підприємців, на яких банки до цього не звертали уваги»,  — сказав директор Офісу адміністрування проєктів міжнародного фінансового співробітництва Мінфіну Руслан Гашев, пояснивши, що йдеться про представників малого бізнесу, які вирішили створити власну справу з нуля й, окрім ідеї, не мають ані прийнятного заставного майна, ані звітності та історії діяльності.
 
У разі необхідності вже досвідчені підприємці зможуть отримати часткову кредитну гарантію, але вона покриватиме лише до 50% кредиту за державною програмою доступного кредитування.
 
Фонд розвитку підприємництва, який управляє програмою «Доступні кредити 5-7-9%», уже узгодив проєкт договору про надання часткових кредитних гарантій з усіма уповноваженими банками: «Укрексімбанк», «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк» і навіть підписав угоду з одним із цих банків.