«Слугам» хочеться «слави» Партiї регiонiв: як відстояти рідну мову перед «тучами враждебными»

26.02.2020
Ну не складається у «Слуг народу» з державною мовою. Напевне, щось не те з артикуляцією. Язик за зуби зачіпляється чи до піднебіння прилипає.
 
А може, всі їхні антидержавні, тобто антиукраїнські, конструкції апріорі ще в головах ламаються від українських визначень? А може, пороблено? То вже пора бити в набат, аби відробити позачерговими глобальними виборами. 
 
Не встигли влягтись усі суспільні хвилі обурення через заяву продюсерів «плюсів» про те, що українська мова не підходить для «високоінтелектуальних» екранізованих побрехеньок — серіалів про любов і ненависть у побуті, сім’ї та індивідуальному вжитку, як «порадував» колишній генеральний директор усе того ж телеканала «1+1» Олександр Ткаченко. 
 
Отже, нинішній глава Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, член президентської фракції «Слуга народу» Олександр Ткаченко вважає, що прийняття мовного закону створило багато ризиків для суспільства в цілому і для нових депутатів зокрема.
 
«Щодо цього мовного закону є питання. Наприклад, штрафи за використання мови у сфері послуг», — зазначив у коментарі Олександр Ткаченко. 
 
За словами політика, нардепи на базі парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики почали підготовку до національного «круглого столу» з мовного питання.
 
На заклик «слуг» відгукнулись учені. Можливо, в них знайдуться вагомі аргументи й достатня переконливість для того, аби відстояти мову, за яку розстрілювали. Мову, яка є символом незалежності. Хоча, дивлячись яких учених покличуть слуги. Може, Толочка?
 
«Суспільство давно вже чекає відвертої, але спокійної розмови з цього питання. Якщо робити зміни, то лише комплексно, не вибірково. Тому ми в цьому законі про медіа практично не торкалися мови», — поділився Ткаченко подальшими планами «Слуг народу».
 
А нічого, що суспільство визначилось iз мовного питання ще на акціях за українську мову й підтвердило свою позицію під кулями на Майдані? 
 
Але народний депутат ті ризики й смерті героїв не бере до уваги. Він вважає, що саме ухвалення самого закону «заклало багато ризиків».
 
Нагадаємо, що закон про функціонування української мови як державної 25 квітня 2019 року ухвалила Верховна Рада попереднього скликання. П’ятий президент України Петро Порошенко підписав документ 15 травня.
 
Перед цим противники української мови намагалися заблокувати прийняття закону, що надає їй статусу державної, ініціювавши в парламенті розгляд сотень поправок, більшість з яких, на думку експертів, мали переважно надуманий і технічний характер.
 
Партія «Слуга народу» постійно висловлює претензії на адресу чинного закону про захист української мови. На останніх і президентських, і парламентських виборах відповідні тези навіть були частинами їхніх виборчих кампаній. Такі ж настрої панують у середовищі безпосереднього оточення Зеленського.
 
Справжнє роздратування у свідомих українців викликає народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський, відомий своїми антиукраїнськими поглядами. Уже після обрання до Ради він заявив, що вніс законопроєкт про скасування Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
 
А поширення тези кремлівської пропаганди щодо того, що Росія нібито напала на Україну в 2014 році саме через закон про мову (і це при тому, що даний закон тоді ще не було ухвалено) депутатом від парламентської фракції «Слуга народу» Олексієм Устенком узагалі вказує на початок нової серйозної антиукраїнської кампанії. 
 
Зазначимо, що такої ж солідарної зі «Слугами» позиції щодо мовного закону дотримується відверто проросійська ОПЗЖ, утворена на основі уламків колишньої Партії регіонів, і, відповідно, керівництва Російської Федерації.
 
Українська мова завжди була, є і буде невіддільною частиною української незалежності. Така її місія і доля. Про це дуже добре знають у Кремлі, тому й продовжують розхитувати ситуацію всередині України, використовуючи тут своїх маріонеток — і старих, і новоприбулих манкуртів.