Потрапити в порядок денний ще не означає потрапити на розгляд — так почався парламентський день 15 січня.
Це стосується резонансного законопроєкту з пропозиціями президента щодо децентралізації.
За словами спікера Дмитра Разумкова, проєкт не розглянули через відсутність доповідача.
Канада й Німеччина проти законопроєкту Зеленського з децентралізації
Але, найімовірніше, законопроєкт про децентралізацію не розглянули через його критику Канадою та Німеччиною.
Посольства цих країн заявили, що вiн не може зміцнити права громадян, а навпаки, обмежує демократичні процеси. Вранці 15 січня відбулась телефонна розмова канцлера Німеччини Ангели Меркель та українського президента Володимира Зеленського.
Зокрема, тема розмови стосувалась і процесу децентралізації в Україні. Меркель розкритикувала «слугонародний» законопроєкт про децентралізацію, зазначивши, що він не підходить не лише європейцям, а також матиме поганий вплив на «Мінський процес» за «донбаським кейсом». І, мовляв, Росію цей законопроєкт теж не влаштує, а отже, переговорний процес може бути зірваний.
У Канаді закликали провести консультації для узгодження документа з Європейською хартією місцевого самоврядування. Адже найбiльше нарiкань викликає посада префекта (що сприятиме концентрацiї влади в руках президента) та пункт про особливий статус Донбасу.
Натомість, Рада 15 січня займалася медициною та судовою системою: за основу проголосували законопроєкт №2593, який до 2023 року звільняє від сплати ПДВ при здійсненні державних закупівель ліків. Також ухвалили закон про касаційні фільтри, змінивши розгляд апеляцій i касацій в організації роботи Верховного Суду.
Азартні ігри
16 січня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №0901 про повну загальну середню освіту. Відповідне рішення підтримали 327 народних депутатів України.
Як зазначалось в обговоренні, законопроєкт про повну загальну середню освіту має на меті забезпечити законодавче підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, що сприятиме підвищенню якості освіти та освітньої діяльності, істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості.
Документ також передбачає, що в разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку.
Окрім того, у законопроєкті визначається мінімальна і максимальна кількість учнів у одному класі. Кількість учнів у класі державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту, 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.
У першому читанні Рада прийняла законопроєкт про легалізацію азартних ігор — «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».
«За» проголосували 260 народних депутатів.
Нагадаємо, 19 грудня Верховна Рада під час голосування у першому читанні провалила законопроєкт № 2285-Д. Після цього уряд виключив можливість розповсюдження грального бізнесу під виглядом державних лотерей.
Дежавю законопроєкту про регламент
15 січня «Слуги народу» не підтримали закопроєкт зі зміни регламенту Верховної Ради глави своєї фракції Давида Арахамії. Антикорупційний комітет парламенту визнав його корупціогенним.
Про це повідомив нардеп від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко.
«За це проголосувала навіть частина депутатів від «Слуги народу», за що їм спасибі», — наголосив політик. Гончаренко вважає, що він не тільки корупціогенний, а й «остаточно знищує парламентаризм».
Нагадаємо, проєкт змін регламенту Верховної Ради під номером 2691, запропонований «Слугою народу», має на меті дати «проофісній» більшості в парламенті можливості протягувати свої закони без зайвих ускладнень.
Розглянути законопроєкт, який істотно змінює регламент Верховної Ради та законодавчі процедури (№ 2691), депутати запланували 16 січня.
Загалом, законопроєкт передбачає, що голосуватимуть і виступатимуть нардепи в різні дні пленарного тижня; що невідкладні законопроєкти президента будуть розглядатися позачергово, а також за скороченою процедурою. Детальний розгляд низки інших важливих нововведень не додає оптимізму.
Зокрема, народний депутат iз фракції «Європейська Солідарність» Ірина Фріз на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» написала, що голосування за проєкт закону про внесення змін до регламенту Верховної Ради України (№2691) припадає саме на річницю «чорного дня» в історії української законотворчості. І, на її думку, це виглядає як спроба реваншу антидемократичних сил в Україні.
«Сьогодні рівно шість років iз того трагічного дня, коли провладна більшість президента-втікача дозволила собі «підняти руку», голосуючи за сумнозвісні диктаторські закони. Тоді серед пакета «драконівських» законів 16 січня 2014 року був законопроєкт «біло-синьої» більшості «Про внесення змін до регламенту Верховної Ради України», а сьогодні, теж 16 січня, але вже 2020 року, і на порядку денному ми маємо законопроєкт 2691, але вже зеленої монобільшості, який також про внесення змін до регламенту Верховної Ради України», — написала Фріз.
Вона нагадала, що напередодні на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики цей законопроєкт був визнаний таким, що не відповідає антикорупційному законодавству, відповідно несе значні корупційні ризики в разі його ухвалення.
«Але головне, — він вбиває парламентаризм, порушує Конституцію, розширює повноваження президента і перетворює Верховну Раду України на стійло покірних телят», — зазначила Ірина Фріз.
Фріз вказала на ще одну «невипадкову випадковість» до дня ганебності: за останньою інформацією ЗМІ, заступником директора Державного бюро розслідувань може стати адвокат Януковича — Олександр Бабіков.
«У разі реалізації цього призначення, саме на Бабікова буде покладено аудит справ Майдану після передачі їх до ДБР. І сміх і гріх, коли коту довіряють судити мишей», — додала парламентарка.
Крім того, нардепи запланували розглянути зміни до Податкового та Бюджетного кодексів та низку інших законопроєктів.
P. S. Перманентна напруга — акція проти ринку землі перемістилась під будинок Зеленського
А тим часом тривають акції проти відкриття ринку землі в тій формулі, що розглядалась у сесійній залі в минулому році. І в другий день роботи парламенту в новому році, акції протесту з Інститутської перемістились під будинок президента Зеленського. Його пікетував Національний корпус разом iз представниками Асоціації фермерів.
Перші протестувальники з’явилися під вікнами квартири президента ще о 6:30. Тримали плакати з гаслами проти продажу землі, вимагаючи референдум та створення банку землі.
Із Володимиром Зеленським аграрії, які брали участь у акції протесту, не перетнулися.
Після пікету під будівлею, де проживає Зеленський, протестувальники повернулись до парламенту.
Нагадаємо, що законопроєкт про ринок землі не включили до порядку денного на першому у цьому році засіданні ВР. Але секретаріат уже готує всі необхідні матеріали до другого читання. Ймовірно, питання ринку землі розглядатиметься у лютому.
Раніше радник прем’єр-міністра України з економічних питань та земельної реформи Олексій Мушак заявляв, що парламент має два сценарії розгляду земельного закону.
Тетяна ГОДОВАНЕЦЬ
