«Зелені» казки: чому обіцяне владою шалене зростання ВВП насправді неможливе

В Україні далі падають обсяги промислового виробництва. За даними Держстатистики, у вересні 2019 року цей показник становив 1,3%. «У вересні нинішнього року проти вересня 2018 року індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, становив 98,7%», — повідомили у відомстві. При цьому промислове виробництво у січні-вересні 2019 року залишилося на рівні аналогічного періоду минулого року.

 

Найкраще за цей період попрацювали у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів: за дев’ять місяців маємо зростання на 2,2%. Переробна ­­— зменшила швидкість на 0,6%, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря зменшилося на 1,4%. 

 

Щодо минулого місяця промислове виробництво у вересні зросло на 1,7%, але з урахуванням сезонного фактора відбулося його скорочення на 0,1%. У серпні ми мали мінус 1,7%, в липні — 0,2%, а в червні — 2,3%. З корекцією на ефект календарних днів промвиробництво у вересні-2019 до вересня-2018 знизилося на 1,3%, тоді як у серпні — на 1,6%. 

 

Таким чином ми можемо констатувати, що наша промисловість хоча й падає, але це падіння стає повільнішим. У цілому, за підсумками 9 місяців, обсяг промвиробництва в Україні залишився на рівні аналогічного періоду 2018 року. 

 

Тим часом влада вкотре поліпшила показники на 2020—2022 роки: оновлений оптимістичний сценарій передбачає, що ВВП в 2020 році має зрости на 4,8%, в 2021 році — на 5,5%, у 2022 році — на 6,5%. Відповідно прогноз курсу долара США в Україні становить на 2020 рік — 24,8 грн, 2021 рік — 23,9 грн, 2022 рік — 24,2 грн. Консервативний прогноз передбачає, що в 2020 році економіка України зросте на 3,7%, а курс долара становитиме близько 27 грн.

 

Свої прогнози підвищив і Національний банк України: цьогоріч економіка України зростена 3,5%, в 2020 році — на 3,5%, в 2021 році — на 4%. Прогнози щодо інфляції: 2019 рік — 6,3%, в 2020 і 2021 роках — по 5%. Прогноз Світового банку передбачає зростання економіки України на нинішній рік на 2,7%, на 2020 рік — 3,7%.

 

Тим часом самі учасники ринку налаштовані значно скептичніше, ніж влада. Наприклад топ-менеджери українських компаній, яких нещодавно опитав Нацбанк, прогнозують, що впродовж найближчих 12 місяців долар в Україні коштуватиме 27-28 гривень.

Утiм, попри це, Зе-команда продовжує ставити амбітні цілі. прем’єр-міністр Гончарук нещодавно заявив, що зростання економіки України впродовж п’яти років може сягнути 40%. Після того Кабмін затвердив новий макроекономічний прогноз на три роки, згідно з яким песимістична оцінка зростання ВВП становить 12%, позитивна — 17,8%. Міністр фінансів Оксана Маркарова каже, що зростання на 40% можливе, але за певних умов.

 

«Мета 40% зростання — по 7% впродовж наступних п’яти років — тяжка, амбітна, але досяжна. Якщо ми дійсно відкриємо ринок землі, проведемо приватизацію... Адже великої приватизації з часів «Криворіж­сталі» в Україні не було. І справа навіть не в десятках мільярдів доходу в бюджет, а саме в залученні інвестицій, підвищенні продуктивності, дерегуляції, поліпшення інвестиційного клімату. Якщо буде проведено судову реформу, то це додасть нам шансів. Варто додати й концесії. Велике значення має інфраструктура, вона є своєрідним мультиплікатором. У проекті Держбюджету-2020 року на Дорожній фонд передбачено 74 мільярди гривень. Так, зростання прискорюватиметься, палива будуть закуповувати більше, зростуть акцизи. А всі сто відсотків акцизів iдуть у Дорожній фонд. Тому — інфраструктура, концесії, дерегуляції, залучення інвестицій і земля як фактор, який дуже сильно все це підсилює, — тож можна прогнозувати цифри зростання економіки за 5 років», — сказала Маркарова.

 

За її словами, на розгляд Верховної Ради подадуть або вже подано доопрацьовані законопроекти щодо ринку землі, легалізації грального бізнесу, видобутку бурштину тощо. «Це реалістичні доходи, які можуть бути закладені у проект бюджету. Бурштин ми тільки плануємо. А щодо грального бізнесу, то в цьому питанні все залежить від того, яку фінальну модель ухвалять. За нашими консервативними розрахунками, це 5-9 мільярдів гривень ресурсу, який може бути повноцінно мобілізований, якщо все запрацює», — зазначила Маркарова, додавши, що планам Зе-команди не завадить навіть світова економічна криза. 

 

Із Маркаровою погоджується і міністр економіки Тимофій Милованов. На його думку, зростання валового внутрішнього продукту України становитиме від 3,5 до 3,7%. 

 

«Ми свій прогноз подаємо на Кабмін найближчим часом, і його опублікують після ухвалення на Кабміні», — заявив Милованов, додавши, що показник 3,7% — це консервативний сценарій. Якщо ж владі, на думку міністра, вдасться залучити більше зовнішніх і внутрішніх інвестицій і фінансова система України почне активно кредитувати реальний сектор, якщо бізнесклімат продовжуватиме поліпшуватися, інвестиції зростатимуть, то економічне зростання може бути вищим», — додав Милованов. 

Неурядові економісти в такі блискучі перспективи не вірять. «Головна проблема всіх нових прогнозів зростання економіки України на 2020-й і наступні роки полягає в тому, що ці прогнози не пояснюють, завдяки чому зростатиме ВВП України. Або якщо і пояснюють, то це може викликати тільки сміх або, скоріше, здивування, наскільки некомпетентні у нас зараз люди перебувають у керівництві України», — написав економічний експерт Олександр Охріменко.

 

Його, за його ж визначенням, неабияк насмішили розмови про те, що у випадку підписання нової угоди з МВФ та отримання чергового траншу, такий факт стимулюватиме зростання економіки України і приведе щонайменше до економічного дива в Україні.

 

«Я вважаю, що діючі міністри в уряді Гончарука, які відповідають за економіку, люблять жартувати. Бо інакше важко зрозуміти їхнi слова про МВФ: Україна з 2014 року співпрацює з цією організацією, але замість економічного дива країна багато в чому через рекомендації МВФ пережила кризу 2014-2015 років. Кредити МВФ жодній країні світу ще не допомогли. Заява, що кредити МВФ стимулюють зростання інвестицій в економіку країни, це, скоріше, тролінг 80 рівня, ніж правда. Свого часу колишній міністр фінансів України Наталія Яресько обіцяла 70 млрд доларів іноземних інвестицій в Україну, якщо Україна підпише угоди з МВФ. Але вже немає ні Яресько, ні 70 мільярдів доларів. Але абсурдні розмови про те, що інвестори інвестують у країну, яка співпрацює з МВФ, тривають. Небилиці про МВФ дуже живучі. При цьому забувають, що саме відсутність кредитів МВФ у цьому році забезпечила ревальвацію гривні й назагал хороші темпи зростання ВВП. Якщо ж нам нададуть новий кредит МВФ, iмовірно, ми побачимо падіння і відплив інвестицій та уповільнення зростання ВВП України», — сказав експерт.

 

Скептично ставиться Охріменко і до оптимізму прем’єр-міністра Олексія Гончарука про наші шанси залучити інвестиції у зв’язку зi зростанням показників України в рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing business), де Україна посіла 64-те місце.

 

«На цей рейтинг жоден серйозний інвестор ніколи не зверне увагу, адже розуміє, що позиція в ньому дуже далека від реального стану економіки в країні. Грузія вже давно займає лідируючі позиції в цьому рейтингу, ось тільки закордонні інвестори обходять Грузію стороною, на відміну, скажімо, від Бразилії, що займає 124-те місце. За останні п’ять років Україна в рейтингу легкості ведення бізнесу зробила запаморочливий успіх і піднялася на понад п’ятдесят позицій, — ось тільки інвестори явно про це не знають або не хочуть знати і не поспішають інвестувати гроші в Україну», — додав експерт.

 

Скасування мораторію, на його думку, може прискорити економічне зростання, але навіть якщо це й станеться восени 2020 року, то це ніяк не позначиться на зростаннi економіки України в наступному році. Взагалі ж скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі, як зазначив Охріменко, — це невеликий крок, iще потрібні будуть роки і роки, поки землю скуплять великі аграрні холдинги. І тоді дійсно зростання економіки України може  перевищувати 10% за рік. А поки що очікувати швидкого ефект від ринку землі не доводиться.

«За останні роки головним драйвером зростання економіки України є експорт робочої сили: велика кількість українців працює за кордоном і перераховує гроші в Україну. Згідно з даними НБУ, тільки за 8 місяців 2019 роки українці через офіційні канали перерахували в Україну близько 10 млрд доларів. Велика частина цих грошей була змінена на гривню, i як результат — у нинішньому році маємо зростання торгівлі України близько 10%. Це рекорд, — зазначає Охріменко.

 

— Зростання будівництва в Україні становить близько 20%. Знову рекорд. Але зростання промислового виробництва в Україні — близько нуля. Антирекород. Складається ситуація, що сьогодні гроші гастарбайтерів формують попит в Україні, а це збільшення попиту і «витягує» зростання ВВП. Водночас промисловість України, яка переважно працює на експорт, показує нульове зростання, хоча експорт і зростає з України, але слабо. У нинішньому році зростання експорту становить близько 15%, а у минулому році було понад 20%».

 

Щоб і справді прискорити зростання економіки, експерт радить збільшити зростання експорту робочої сили, — але для цього необхідно, щоби уряд України уклав угоди з країнами ЄС щодо трудової міграції і допомiг українцям легально працювати в ЄС та пересилати гроші в Україну. Окрім ринку землі, який, iмовірно, таки запрацює, необхідно запустити угоду про асоціацію з ЄС. Ще один момент — запустити кредитування бізнесу в Україні: цей крок дозволить наростити ВВП України вже в наступному році. Для цього експерт радить прибрати всі радикальні обмеження, запроваджені НБУ на шляху до кредитування бізнесу. Ще одна можливість — запустити іпотечне кредитування, яке і справді могло би стати поштовхом до економічного буму.