Відродитися у колапсі: що чекатиме на Україну в разі світової економічної кизи

Рецесія у світовій економіці, про яку провідні світові аналітики твердять уже кілька місяців, може наступити менш ніж через рік. Якщо точніше, то десь через дев’ять місяців. Спад в економіці почнеться, якщо американський президент Донанльд Трамп і справді запровадить 25% мита на китайські товари на суму близько 300 млрд. доларів, вважають в американському банку «Морган Стенлі». Наразі Трамп має намір запровадити десятивідсоткове мито на ці товари у вересні.

 

«Це досить погано, але не критично, — кажуть у «Морган Стенлі». — Якщо ці десятивідсоткові діятимуть понад 4-5 місяців, глобальне зростання залишиться слабким — у діапазоні від 2,8% до 3%. І це навіть незважаючи на зниження головних ставок світовими центробанками». Скептично налаштований до світової економіки і Міжнародний валютний фонд. Так, як відомо, за підсумками 2018 р. зростання світової економіки становило 3,6%, торік же МВФ чекає зростання на 3,2%. У «Морган Стенлі» вважають, що глобальна рецесія настане при зниженні темпів зростання глобальної економіки нижче 2,5%.

 

Скептицизм МВФ стосується всіх без винятку економік світу, навіть із великою економікою: Фонд переглянув їхні економічні перспективи на нинішній рік і знизив їх. «Зростання світової економіки сьогодні є млявим і нестійким, але так не повинно бути, оскільки це частково викликано збитками, яких завдають самі собі деякі країни. Динамізм у світовій економіці стримується тривалою невизначеністю щодо економічної політики, оскільки, незважаючи на недавнє перемир’я в торгових суперечках між США і Китаєм, напруженість у сфері торгівлі залишається підвищеною, а у сфері технологій виникла напруженість, яка загрожує глобальним ланцюжкам поставок технологічної продукції. До цього варто додати перспективи «Брекзіта», який відбудеться без досягнення попередньої домовленості між Великобританією та Євросоюзом», — йдеться в останньому звіті Міжнародного валютного фонду.

На підтвердження сказаного — ситуація у двох великих європейських державах: Німеччині та Великобританії. Обидві перебувають під загрозою рецесії, і кожна має на це свої внутрішні причини. Так, за повідомленням Федерального статистичного відомства Німеччини, експорт німецьких товарів у червні упав на 8 відсотків у порівнянні з тим же періодом минулого року. Цей факт зумовив прогноз місцевих аналітиків, за яким економіка цієї держави перебуває на межі між рецесією та стагнацією.

 

Загалом у червні 2019 року Німеччина експортувала товарів на суму у 106 мільярдів євро, а імпортувала — на 89 мільярдів євро. Втім попри позитивне торговельне сальдо і навіть попри те, що показники імпорту до ФРН у порівнянні з червнем 2018 року впали на 4,4 відсотка, ситуація для «локомотива» Євросоюзу залишається загрозливою. Так, загальний експорт німецьких товарів до країн ЄС у червні 2019 року впав на 6,2 відсотка, а до країн поза межами ЄС на 10,7 відсотка.

 

Аналітики не схильні пов’язувати ці процеси з антиросійськими санкціями, натомість пояснюють обережністю міжнародних інвесторів, яка є наслідком торговельної війни між США і Китаєм. Шкодить Німеччині також відсутність прогнозованості ситуації щодо майбутнього виходу Великої Британії з Євросоюзу. Відтак німецькі експерти вже морально готові до зростання ВВП за підсумками року на рівні трохи більше, ніж нуль.

 

Великобританія, яка своїм необдуманим «Брекзітом» завдала клопоту колегам континентальної Європи, також страждає від цього вчинку. За період із квітня по червень економіка Великої Британії скоротилася на 0,2%, це найгірший показник із 2012 року. За повідомленням Управління національної статистики Британії, несподіване скорочення економіки відбулося після прискорення економічного зростання в перші три місяці року через накопичення запасів у зв’язку з «Брекзітом». Обсяг виробництва впав, будівельний сектор ослаб, а сектор послуг, який часто виручав, перестав давати зростання. 

За підсумками року у Британії очікують стагнацію за консенсус-прогнозом зростання в 0%, а скорочення економіки вперше з 2012 року підвищує ризик того, що Велика Британія може увійти в технічну рецесію.

Непрямим підтвердженням ймовірних проблем уже у найближчому майбутньому може слугувати падіння цін на сировину, що традиційно вважається симптомом рецесії: виробництво уповільнюється і засоби для нього стають все менш і менш затребуваними. 

Перед вихідними стало відомо, що азійські ф’ючерси на залізну руду завершили робочий тиждень 12-14% падінням, опустившись нижче по­значки в 90 доларів за тонну. Світові контракти подешевшали до мінімального показника з квітня цього року. Вважається, що причинами падіння є ціла низка факторів: уповільнення попиту в Китаї, який перебуває фактично у стані війни зі Сполученими Штатами. 

 

Аналогічна ситуація і з нафтою. Світовий попит на нафту за період із січня по травень нинішнього року зріс лише на 520 000 млн барелів на день. Це найнижчий показник за аналогічний період із кризового 2008 року.

 

Тоді світова економіка почала гальмувати через наростання проблем фінансового сектору, а ціни на нафту, що перевищили 100 доларів за барель, стали підривати споживання в країнах-імпортерах.

 

Зараз світова економіка теж гальмує, хоча вже головним чином через торговельну війну, яка негативно впливає на зростання як світової економіки, так і попиту на нафту.

 

Прогнозоване зростання попиту аналітики називають «дуже млявим» і вчергове знижують його прогноз на нинішній рік: наразі з 1,2 млн барелів на день до 1,1 млн. Втім це вже третя корекція за останні чотири місяці, а тому експерти сходяться на думці, що цифра — далеко не остаточна, а нова буде ще гіршою для ринку. 

На думку експертів МВФ, хороших новин у найближчому майбутньому ми не почуємо. «Глобальні ланцюжки по­ставок технологічної продукції перебували під загрозою у зв’язку з перспективами санкцій США, зберігалася невизначеність, обумовлена «Брекзітом», посилюється геополітична напруженість, яка дестабілізувала ціни на енергоносії, — коротко, але змістовно описали ситуацію його експерти. — Відтак зростання світової економіки є нестійким, але так не повинно бути, оскільки це почасти викликане збитками, яких завдають самі собі деякі країни. Динаміка у світовій економіці стримується тривалою невизначеністю щодо економічної політики». 

 

Такої ж думки і Світовий банк. В його останній доповіді йдеться, що темпи економічного зростання у світі знаходяться на найнижчому рівні за останні три роки. І хоча стан справ стабілізується, динаміка подальшого розвитку ситуації нестійка і схильна до серйозних ризиків.

 

«Показники міжнародної торгової й інвестиційної активності були нижчими від очікуваних на початку року. Та й економічна активність у провідних промислово розвинутих державах, особливо в країнах зони євро, а також у деяких великих країнах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, виявилася слабкішою за раніше очікувану», — йдеться у доповіді Світового банку.

 

При цьому її розробники зазначають: особливу заклопотаність викликає уповільнення темпів зростання світової торгівлі до найнижчого рівня за десять років, що минули після фінансової кризи, а також падіння рівня підприємницької активності.

 

Хоча при цьому зазначають: темпи зростання можуть суттєво прискоритися, якщо потрясіння, з якими зіткнулися держави наприкінці минулого і на початку нового року, залишаться у минулому. 

Ситуація у нашій державі, яка залишається «затиснутою» між двома великими гравцями, назагал залишається не надто сприятливою. «Вважаю, що вихід Британії з ЄС нашої країни особливо не торкнеться, хоча Європейський центральний банк уже переглянув прогноз зростання ВВП єврозони у бік зниження. Але основного реципієнта наших працівників і торгового партнера України — Польщі — це зниження оцінок не торкнулося. А ось ситуація з торговельною війною між КНР і США може погіршити наші позиції на ринку сталі і залізорудної сировини. Китай — важливий споживач сталевого прокату, і фактично зараз саме ця країна встановлює ціни на сталь. Якщо попит у КНР на цей продукт упаде, то обваляться ціни на світових ринках, що є негативом для України», — цитують ЗМІ фінансового аналітика Віталія Шапрана.

 

Згортання темпів економічного зростання світової економіки зменшить попит на продукцію металургії і, як результат, знизить обсяги валютної виручки та погіршить зовнішньоекономічне торгове сальдо нашої країни. Негативні наслідки можуть також посилитися через необхідність значних державних виплат за зовнішніми зобов’язаннями. Втім експерти вважають, що наслідки грядущої кризи не будуть такими катастрофічними, як в 1998 і 2008 роках. Зокрема, завдяки значно кращим макроекономічним показникам, відсутності «бульбашок» на окремих ринках, наприклад, на ринку нерухомості, стабільніша і надійніша банківська система. 

 

Утім, ситуація може повернутися і не на нашу користь. А тому Україна мусить бути готовою до будь-якого негативу і мати план дій. Адже одна з найбільших загроз кризової ситуації для України полягає у тому, що наша країна експортує напівсировинні товари або з низькою доданою вартістю. Для стійкості перед глобальними викликами та для надійності це є негативним фактором. На думку експертів, потрібно якнайефективніше використовувати «торговий перепочинок» у світовій економіці, щоб знайти для себе нові ніші й спробувати поліпшити інвестиційний клімат, завдяки чому прийдуть до нас і запрацюють нові технології.

 

Відтак повномасштабна криза, наслідком якої можуть стати новий економічний уклад світу і новий економічний порядок, дарує нам шанс на оновлення та вихід на нові орбіти. Приблизно такий шанс ми мали в 2008—2009 роках, після завершення кризи, але скористатися шансом, на жаль, не зуміли. 

 

Безумовно, від усіх перелічених світових тенденцій Україна може виграти. З одного боку, неотримане від США продовольство Китай повинен буде десь купувати, — і тут українські агроекспортери можуть, проявивши трохи активності, зайняти нові і прибуткові ніші. З іншого боку, чим більше впаде ціна на нафту, тим легше дихатиметься всій економіці України. Стане дешевшим автомобільне пальне, з’явиться шанс для здешевлення деяких видів товарів, у яких транспортна частка є суттєвою. Зниження вартості нафти спричинить і здешевлення газу, принаймні на світових хабах. А цей фактор може спричинити не лише зменшення вартості комунальних послуг, а й здешевлення сировини для промислових підприємств. 

Не варто забувати і про нашого ворога — Російську Федерацію, яка суттєво залежить від цін на нафту та нафтопродукти. А тому дешеве «чорне золото» і недорогий газ будуть здатні суттєво зменшити агресію нашого північного сусіда. 

Утім реструктуризація економіки ніколи не може відбутися сама по собі і визначальною мірою залежить від активності, професійності, незаангажованості влади, а також від підприємницького клімату в державі.

Зараз ситуація з ними є суттєво кращою, ніж була ще п’ять–шість років тому. Але недостатньою для справді радикального прориву. Відтак наш шлях до виходу зі світової кризи має починатися із прискореного реформування України: до реформ, які вже проведено, треба додати нові, а також завершити розпочате.

У цьому випадку ми матимемо шанс...