Кандидати на пост прем’єр-міністра: на кого поставить Володимир Зеленський?

13.08.2019
Кандидати на пост прем’єр-міністра: на кого поставить Володимир Зеленський?

Хто стане двадцятим прем’єр-мiнiстром України? (Фото з сайта ukranews.com.)

Від його роботи залежить розмір пенсій, соціальнi виплати, стипендії та субсидії.

 

Призначають його на посаду за поданням президента країни, а вже голосує за кандидатуру Верховна Рада.

 

Він керує однією з основних гілок державної влади — виконавчою. Та й загалом, життя країни значною мiрою залежить саме від його рішень i впроваджень.

Усе це про прем’єр-міністра України. Серед його основних повноважень — керування роботою Кабінету Міністрів України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави.

Він вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення членів Кабінету Міністрів України, крім міністра закордонних справ та міністра оборони.

А також прем’єр-міністр вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде переговори та підписує міжнародні договори відповідно до закону та актів президента України. Загалом за 28 років незалежності на цій посаді змінилося 19 прем’єрів. Ми ж вирішили розказати, хто може стати двадцятим, ювілейним, очільником Кабміну. 

Із моменту проведення парламентських виборів у ЗМІ лунало багато заяв про те, хто ж може очолити уряд. Бо тут до ворожки не ходи: кого подасть Володимир Зеленський, за того парламент і проголосує.

Адже від президентської партії до Верховної Ради пройшло 254 народнi депутати, чого більш нiж достатньо, щоб проголосувати за конкретне ім’я прем’єра.

Впродовж минулого місяця лунало з десяток прізвищ тих, хто може очолити будівлю на Грушевського, 12/2. І от більше конкретики в це питання вніс новообраний депутат від «Слуги народу» і кандидат на посаду голови фракції Давид Арахамія. Недавно він назвав чотири прізвища найімовірніших очільників уряду. Хто ж вони та чи готові очолити одну з найважливіших посад у країні?

Андрiй Коболєв

Кандидат номер один. 40-річний Андрій Коболєв. На даний момент він — голова правління НАК «Нафтогаз-Україна». Займає цю посаду вже впродовж п’яти років. Закінчив Київський інститут міжнародних відносин за напрямком «міжнароднi економічнi відносини». Свого часу працював у міжнародній консалтинговій групі PricewaterhouseCoopers (PwC), потім на різних посадах у «Нафтогазі», а в 2010-2014 роках був співзасновником i партнером інвестиційної банківської групи AYA Capital.
 
Серед здобутків — перегляд контрактів iз «Газпромом» про постачання та транзит газу; перемога у Стокгольмському суді проти російської компанії на 4,6 мільярда доларів.
 
Із яких, до речi, «Газпром» і нині винен Україні понад 2,8 мільярда. Незважаючи на перемогу в суді, під час перебування на посаді Коболєв неодноразово мав конфлікт із Володимиром Гройсманом, який відверто говорив, що хотів би бачити іншого кандидата на цій посаді. Навесні 2019 року уряд намагався звільнити пана Коболєва, але врешті не зробив цього.
 
Окрім того, Коболєв також запам’ятався скандалом із преміями для топ-менеджерів «Нафтогазу». Розмір доплат становив понад 46 мільйонів доларів. Позитивно про його роботу відгукувався й олігарх Ігор Коломойський, зазначивши, що Коболєв врятував для країни від 50 до 80 мільярдів доларів у справі «Газпрому».
 
До слова, кар’єру в «Нафтогазі» Коболєв розпочав ще в 23-річному віці разом зi ще одним кандидатом на посаду прем’єр-міністра Юрієм Вітренком, з яким у 2018 році в нього стався конфлікт, що триває й досі. 

Юрiй Вiтренко

Наразi Юрій Вітренко працює Директором розвитку бізнесу в «Нафтогазі» та відповідає за судові процеси проти російського «Газпрому». Йому 42 роки і за освітою він економіст, закінчив Київський національний економічний університет i Київський інститут міжнародних відносин. Кілька років навчався за кордоном.
 
Свого часу працював у відомій аудиторській компанії PricewaterhouseCoopers, на різних посадах у «Нафтогазі» та лондонському відділенні банку Merrill Lynch. З 2010 року разом з Андрієм Коболєвим створив i є співвласником компанії AYA Capital. Роботу в «Нафтогазі» розпочав ще в 25-річному віці. На відміну від своєї матері, відомої політичної діячки Наталії Вітренко, Юрій Вітренко не займався політикою.
 
У свою чергу, Наталія Вітренко очолювала Прогресивну політичну партію, кілька разів балотувалася на пост президента та була депутаткою Верховної Ради. Проте з 1991 року, після розлучення батьків, Юрій Вітренко проживав iз батьком. 

Олексiй Гончарук

Наймолодший із чотирьох претендентів — 35-річний Олексій Гончарук. На даний момент працює заступником голови Офісу президента України. Для більшості людей Гончарук — маловідома особистість, але це не зовсім так. За освітою він юрист, працював адвокатом та очолював юридичні фірми.
 
Проте в політиці він — не нове обличчя. У 2013 році був серед лідерів і засновників політичної партії «Сила людей». Проте ні в 2014-му, ні в 2019-му партії не вдалося потрапити до парламенту, таким чином перспектива цієї політичної сили перестала цікавити Гончарука. 
Перед президентськими вибо­рами 2019 року Олексій Гончарук iз низкою відомих політиків, таких як Сергій Гусовський i Максим Нефьодов, створив рух «Люди важливі». Уже навесні 2019 року він мав стати партією та йти на парламентські вибори.
 
Проте ці плани не здійснились, а значна частина ініціаторів руху так чи інакше опинилась у команді нового президента. 
 
Із моменту президентства Володимира Зеленського Гончарук активно бере участь у роботі Зе-команди. До Офісу президента Гончарука запросив глава Офісу президента Андрій Богдан. Із Богданом їх у травні 2019 року познайомив спільний знайомий. У 2014 році він працював позаштатним радником міністра екології Ігоря Шевченка, з 2015 року очолив Офіс ефективного регулювання і займався покращенням бізнес-клімату в Україні. Саме йому більшість політичних експертів пророкує місце прем’єра. 

Владислав Рашкован

Останній реальний, четвертий, претендент на посаду прем’єр-міністра — 41-річний Владислав Рашкован. У 2000 році закінчив Одеський державний економічний університет за спеціальністю «Фінанси та кредит». Після навчання залишився в аспірантурі й викладав на кафедрі банківської справи. Кілька років аспірантури провів в університеті Генуї. Спочатку був директором управління проєктів i розвитку бізнесу, з 2010 року став членом правління «УніКредит Банк», а в 2013 році керував процесом приєднання ПАТ «УніКредит Банк» до ПАТ «Укрсоцбанк».
 
У 2011 році керував банківським комітетом Американської торгової палати, а також був членом ради директорів Київської школи економіки. Те, що Рашкован — серед претендентів на посаду глави уряду, підтвердив і голова Офісу президента Андрій Богдан. У політиці Рашкован — нове обличчя, чого не скажеш про банківську сферу. На даний момент — він заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді. Працював із низкою українських банків, оскільки спеціалізується на темі банківської системи. З 2011 року керував банківським комітетом Американської торговельної палати в Україні. Після Революції гідності став директором департаменту стратегії та реформування Національного банку України. 
 
Чотири претенденти і лише одне крісло прем’єра. На кого ж поставить Володимир Зеленський і кому довірить одну з ключових посад управління країною, стане відомо вже найближчим часом, адже, як заявив новообраний депутат Дмитро Разумков, посада прем’єра стане першочерговою серед рішень нового парламенту.