Казочка для дорослих про старі воші і нові гниди

03.07.2019
Казочка для дорослих про старі воші і нові гниди

Українська політика мусить починатися з простого усвідомлення: Росія — ворог.
 
Будь-які поступки, домовленості, компроміси Росія перетворить на нові «зелені коридори». Невже Іловайськ вас нічого не навчив?
 
Домовлялись із Росією в 90-ті щодо флоту в Криму і ядерної зброї — отримали окупацію півострова і беззахисність перед ворогом на початку війни.
В 2000-ні домовлялись про газ — тим газом Росія душить нас i досі.
 
В 2014-му домовлялись про «зелений коридор» з Іловайська — отримали національну трагедію і ледь не чверть усіх загиблих солдатів за час війни.
 
Зараз хочете за домовленістю здати Росії мову, відновити торгівлю з окупантом і мовчки здаєте медведчукам канали. Тяжко спрогнозувати, чим це закінчиться? Ні. Нетяжко. Кров’ю і війною.
 
Скільки вам iще треба зелених коридорів? Скільки поразок? Скільки свіжих могил, щоб ви зрозуміли просту істину — з Росією неможливо домовитись.
 
Їй не потрібен захист російської мови, бо якщо рахувати з мирними, то у цій війні Росія вбила значно більше російськомовних, ніж україномовних.
 
Їй не потрібен Донбас чи Крим, бо вона їх розкрадає і знищує. Вона хоче знищити і захопити всю Україну, а особливі статуси, мовні чи економічні поступки — то лише засоби знищення. Німа і зв’язана путами ворожих грошей Україна не зможе захищатися і впаде ворогу до рук.
 
Прикро, що це не доходить ні до президента, ні до його оточення, як-то Андрій Богдан, який каже, що треба дозволити спілкуватись російською (так, наче хтось колись її забороняв), чи Олександр Данилюк, який стверджує, що треба торгувати з окупантами, бо там наші люди.
 
Рада, що багато моїх сусідів iз парламенту різко спам’яталися і кинулись боротися з монстром, але ви його самі створили.
 
«Мінську немає альтернативи», «Маємо торгувати, бо блокада відріже Донбас», «Мінськ — це не зрада, а перемога» — пам’ятаєте? Це ж все ваші творіння. Ваші політичні дітища. Чому тепер від них відрікаєтеся?
 
Все те, що пропонує Богдан, — не нове. Воно є у Мінських угодах, є в законі про особливий статус, який ви щороку продовжуєте. То чому дивуєтесь, звідки воно взялося? Це ж не проросійський реванш, а наслідки вашої власної «державницької» політики.
 
Дуже хотілося б вірити, що ви справді покаялися, змінили думку, навчилися любити Україну не тільки за гроші. Але не вірю.
 
Більшість iз вас спокійно, без докорів совісті, впродовж десятиліть перебігали від «КПСС» до «ЄС». Ваші політичні вподобання, як і патріотизм, завжди залежали від того, куди дме політичний вітер.
 
Ви — нечисть, яка приторговує країною з-п­ід поли з депутатської трибуни і зараз б’ється в істериці, щоб і завтра було що красти і чим торгувати. Нічим іншим, крім нечисті, ви вже не станете, бо це є ваша природа.
 
Петлюра помилявся: в України є не лише власні гниди, а й свої воші. Старі воші і нові гниди, які б’ються між собою за право розкрадати і нищити Україну. 
Ірина ПОДОЛЯК, 
народна депутатка, партія «Об’єднання «Самопоміч», перший заступник голови Комітету з питань культури і духовності