У Святогірську Донецької області відбувся перший обласний земельний форум

25.06.2019

На обговорення подальших спільних дій, необхідних уже сьогодні, попри тривалу війну і політичні перипетії, зібрались аграрії з Донецької та Луганської областей. Основне питання порядку денного — земельна реформа.
 
Голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Андрій Дикун, виступаючи перед зібранням, висловив упевненість, що разом малий та середній аграрний бізнес зможе відстояти свою позицію щодо ринку землі.
 
«У нас є розроблений меморандум, який ми підписували з політичними силами, зараз такий самий меморандум, трохи адаптований до умов сьогодення, підписуватимемо з депутатами-мажоритарниками. Далі наша мета — створити міжфракційне депутатське об’єднання і таким чином відстоювати наші інтереси», — сказав він. 
 
Заступник голови ВАР Михайло Соколов, який балотуватиметься в депутати парламенту наступного скликання, розповів про проблеми, які унеможливлюють негайне відкриття ринку землі: рейдерство, відсутність «дешевих» кредитів для малого та середнього бізнесу, безлад у Держгеокадастрі.
 
Саме він презентував позицію асоціації щодо впровадження ринку землі в Україні. За задумом об’єднаних ВАР аграріїв, запуск ринку землі має відбуватись поетапно. На перших етапах слід наповнити адекватною інформацією держгеокадастр та прийняти відповідні нормативні акти, які захистять малий та середній аграрний бізнес від рейдерства. На цьому ж етапі має бути вирішено питання доступних кредитів для аграріїв під низькі відсотки.
 
Далі ринок землі пропонують відкрити в одній із областей України в рамках пілотного проекту, — аби перевірити, як працюють законодавчі норми. І лише тоді земельну реформу можна проводити на всій території України. При цьому, купувати землю спочатку матимуть право лише фізичні особи, і максимум до 500 гектарів.
 
Згодом ринок землі може бути відкрито і для юридичних осіб, які зможуть придбати максимум 5 тисяч гектарів землі. Іноземні громадяни не повинні мати права володіти українською землею ні як фізичні, ні як юридичні особи.
 
Аграрії активно долучились до обговорення питання впровадження ринку землі, висловлювали свої думки та бачення. Також ділились іншими актуальними проблемами: складнощами з ліцензуванням палива, високою ціною на добрива тощо. 
 
Регіональний форум на прифронтових територіях став продовженням і своєрідним локальним етапом земельних зібрань українських аграріїв, розпочатих навесні. Зокрема, 10 квітня у Києві відбувся всеукраїнський земельний форум, на який приїхало понад 500 аграріїв з усієї України. Своє бачення впровадження ринку землі тоді висловила четвірка кандидатів у президенти та представники їхніх команд.
 
Заступник голови аграрного комітету ВРУ Олександр Бакуменко вперше презентував тоді чотири варіанти впровадження ринку землі, напрацьовані депутатами. Тоді ж голова ВАР Андрій Дикун оголосив про проведення обласних земельних форумів, аби дізнатись думку більшості аграріїв стосовно земельної реформи.
 
Ступор, у який з подачі зацікавлених задешево користуватися державними і публічно не контрольованими землями введено земельну реформу, заважає Україні цивілізовано розвивати не лише земельний ринок.
 
Адже, за попередніми розрахунками міжнародних аналітиків, прийняття земельної реформи зможе збільшити річний обсяг виробництва в країні за рахунок зростання продуктивності сільськогосподарської галузі як мінімум на $15 мільярдів та збільшити ВВП приблизно на 1,5%. Такі цифри, зокрема, називала директорка Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен.
 
«Змістовна реформа земельної галузі повинна включати стимули для довгострокових інвестицій та належного управління земельними ресурсами, доступу до кредитування та передавання землі її найпродуктивнішим користувачам», — пояснювала Кахконен напередодні чергового відтермінування запуску ринку землі. Можна було б розраховувати на збільшення доходів держави до $2 млрд від одноразового продажу державних земель та $250 млн щороку від їх оренди.
 
Продуктивність АПК на українських теренах суттєво нижча від Західної Європи. Україна не може завершити аграрну реформу, задекларовану ще на зорі незалежності, протягом останніх 27 років. І серед експертів та аграріїв досі є сумніви, що «земельний мораторій» вдасться зняти.
 
Як діючий уряд, так і умовні опозиціонери, серед яких чимало «сірих» користувачів недореформованими землями, продовжують проголошувати, що результатом земельної реформи має бути підвищення продуктивності сільського господарства та створення прошарку фермерів.