Кривавому маршалу —­­ капут

Для проведення з’їзду засновники партії «Довіряй справам» обрали харківський Палац спорту,змусивши опонентів провести яскраві історичні паралелі. Саме у цьому приміщенні 22 лютого 2014 року делегати від усіх південно-східних регіонів України чекали приїзду Віктора Януковича, аби виступити єдиним фронтом проти подій на Майдані. За однією з версій, зібрання планувало проголосити утворення окремої республіки, орієнтованої на Росію. Через неявку лідера глобальний план «східняків» провалився, але натомість в країні стартував проект «руська весна», що супроводжувався хаотичним створенням народних республік. «П’ять років тому тут був з’їзд депутатів південного сходу, на який їхав, їхав, але не доїхав утікач Янукович, — сказав у своїй промові тепер уже голова новоутвореної партії мер Харкова Геннадій Кернес. — Але не це головне. Тоді було ухвалено історичне рішення, заклик: в умовах безвладдя та хаосу у Києві людям потрібно опиратися на самоврядування».

Цікаво, що на останніх президентських виборах керівники Харкова та Одеси публічно підтримали Петра Порошенка, але на з’їзді обидва проголошували ідеї швидше проросійських політичних об’єднань. Тобто критикували «Закон про мову», ратували за проведення регіональних референдумів і запропонували вести прямі переговори з РФ, попередньо покаявшись за війну. Така ідеологія викликала протест у патріотичних організацій, націоналістичних рухів та ветеранів АТО Харкова. Вони створили живий коридор для учасників зібрання, розливши їм під ноги червону фарбу. У такий спосіб опоненти дали зрозуміти делегатам, що саме їхній світогляд та дії посприяли кровопролиттю на Майдані та на сході країни.  

Вирували емоції і біля пам’ятника маршалу Жукову, що встановлений неподалік від Палацу спорту. Вже більше місяця погруддя одіозного воєначальника, який у роки війни бездумно кидав на вірну загибель мільйони непідготовлених солдатів і отримав за це кличку «м’ясник», служить символічною причиною війни між мером та патріотами міста. У день з’їзду пристрасті розгорілися з новою силою, в результаті чого постамент таки був зруйнований. На місці бюста здійняли державний прапор. Під час цієї акції сталася сутичка між патріотами і правоохоронцями. У повітрі хтось розпилив сльозогінний газ, унаслідок чого постраждало троє поліцейських. За цим фактом уже відкрили кримінальне провадження за двома статтями — «хуліганство» та «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до п’яти  років позбавлення волі. 

Реакція на харківські події виявилася неоднозначною. Найбільш колоритно висловився Геннадій Кернес, назвавши патріотів «покидьками» («отбросамі общєства»). А ось директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович має протилежну думку. «Харків «поклав на лопатки» Жукова, — написав він у «Фейсбуці». — Спроби реваншу і посягань на офіційну декомунізацію провокують декомунізацію стихійну. Щоб утримати все в рамках закону, його не можна порушувати і місцевій владі». n