У Національному музеї літератури презентували книгу спогадів «Дорогами минулого» Іванни Мащак. Збірка споминів лондонської українки охоплює період української історії 30-50-х років трагічного ХХ століття: українське підпілля у Польщі, операція «Вісла», переповнені українцями табори
ГУЛАГу на Колимі — все це авторка пережила особисто.
Іванка, так називають її друзі і близькі, стоїть перед нами. Маленька, інтелігентна, шляхетна і — дуже сильна духом жінка. Її життя, мов на долоні. У липні їй виповниться 94 роки! Вона живе й працює на громадських засадах у двох бібліотеках Лондона, упорядковує архів діаспори. Щодня легко сходить на третій поверх без ліфта. Живе в молитві й без образ. До Києва прилетіла у супроводі українки, громадської діячки Світлани Панченко.
Минулої неділі на ІХ «Книжковому арсеналі» авторка охочим залишила автографи на своїй книжці споминів «Дорогами минулого».
Це презентація вже другого, доповненого видання книги спогадів. Перше представлення за участі авторки відбулося в Союзі українців у Великій Британії.
Авторка щиро веде розмову про своє життя, про галицьке село 30-х років, про польські і радянські поліційні кімнати допиту, про корабель у нічному Охотському морі... Її голос час від часу зривається від пекучих споминів, перемагає сльози.
Мужня й талановита українка люб’язно згадує й свого чоловіка Володимира, з яким у шлюбі прожила 46 років. На прикладі життя однієї родини відбувається занурення не лише у побут, звичаї, процес освіти на Західній Україні, а й про головну ідею життя її жителів усіх генерацій — боротьбу за Незалежність; боротьбу криваву, жертовну й безкомпромісну.
Іванна Мащак дві години легко спілкувалася з читачами, відповідала на запитання. «Щоб жити довго, треба багато працювати й ніколи ні на кого не тримати зла», — дала пораду пані Іванна.
Народилася Іванна Мащак у родині священика. Була заарештована у 1945 році. Її молодість — це допити, тортури і заслання на Колиму. Після звільнення у 1955 році Іванна повернулася в Польщу до матері. Познайомившись із майбутнім чоловіком, активним членом Союзу українців Британії і редакції газети «Українська думка», переїхала до Лондона, де і присвятила себе українській справі у Великій Британії. Реабілітована у 1990-х роках.
На дозвіллі Іванна Мащак якось узяла до рук пензлі, фарби і почала малювати в техніці акварелі. Це їй добре вдавалося. Її чималий доробок швидко оцінили на багатьох виставках. Однією з улюблених тем є квіти. Улюблене місце пленеру — Голланд-парк у центральному районі Лондона.
