«Загазована» країна

Моя матір, переживши, як вона казала, польську владу, перших і других москалів, а також німців, дві війни і голод 1946-47 рр., у політичній ситуації орієнтувалася по газу: як починали говорити у телевізійних програмах про газ, вона одразу визначала «діагноз» — будуть вибори. Які то будуть вибори — Президента чи до Верховної Ради — для неї було однаково, вона знала, що привезуть балон газу. Ні, вона не продавалась за той балон, навпаки — була дуже мудра жінка і завжди радилася зі мною, за кого голосувати. Згадувала, що з приходом других москалів теж були вибори, але кандидат був один.

 

Сьогодні навіть не уявляю, як моя мама і тисячі таких, як вона, матерів змогли б проголосувати на минулих президентських виборах, коли в бюлетені для голосування було майже півсотні кандидатів — красивих, усміхнених, у вишиванках чи в костюмах. Найцікавiше, що всі оті кандидати роздавали до виборів, окрім обіцянок високих зарплат і пенсій від головного «радикала» до миру на сході країни від опоблоківців Вілкула та Бойка, списання заборгованості за «комуналку», ще й безкоштовні ліки — чудеса та й годі. Причому влаштували в цих передвиборчих обіцянках справжнісінькі змагання. Якщо Юлія Тимошенко вартість газу для населення обіцяла знизити вдвiчi, то такий «цінний» кандидат, як товариш Каплін, — у чотири рази. Однак пан Каплін не врахував, що досвідчена у передвиборчих «боях» лідерка «Батьківщини», крім обіцяного дешевого газу, безплатно видавала у своїх штабах на Житомирщині окуляри старшим людям на додачу до агітаційних матеріалів. Ось так, учіться у досвідчених «ветеранів» виборчих перегонів.

 

Не відставав від лідерів обіцянок і кандидат на булаву Анатолій Гриценко, розвісивши по всьому Житомиру свою рекламу, на якій обіцяв одним махом побороти корупцію і повідомляв: «Чесних більше». Звісно, чесних більше, але чи потрапляє Анатолій Степанович до цієї когорти? У грудні 2018-го «Україна молода» опублікувала статтю «Танки — з молотка», в якій, за даними комісії Верховної Ради, яку очолює Іван Вінник, до цього приклав руку і Гриценко.

 

Олег Ляшко, крім дешевого газу, на своїх агітаційних плакатах обіцяв нам, людям похилого віку, достойну пенсію і навіть безоплатні ліки, яких в аптеках немає, звинувачуючи попутно в цьому Уляну Супрун. Ну що ж, маючи у своїх лавах такого професійного аналітика, як Ігор Мосійчук, до речі, також «спец» по газу, пану Ляшку можна бути спокійним.

 

Я як націоналіст звинувачую ток-шоу, які веде команда канала «112», команда Голованова, як антидержавні, які виправдовують агресивну політику Росії проти України. Про це свідчать постійні заяви на цих передачах таких політиків, як Мураєв, Бойко, Медведчук, Шуфрич. Усі вони вилізли з бункерів, у яких відсиджувалися після Революції гідності, а зараз розривають Україну своїми агресивними заявами. Не знаю, як присутні на програмі люди різного віку почувалися, коли Пальчевський, Співак, Ківа розпинали юного патріота-українця за його ідейну прихильність до такої історично визначної постаті, як Степан Бандера.

 

З оскаленими зубами, почервонілими від люті очима влаштували юному патріоту України справжні тортури.

 

У боротьбу за булаву на минулих виборах вступили і люди, для яких Україна як держава значення не має, вони готові обіцяти високі зарплати, дешевий газ, мир на Донбасі за будь-яку ціну, навіть за рахунок здачі України нашому ворогу — Росії. Напевно, Вілкул, Бойко та «досвідчений» боєць-опозиціонер, вірний слуга Медведчука Нестор Шуфрич забули, хто в компанії з президентом-утікачем Януковичем привів війну в наш дім. Пропонуючи «за життя на тім світі», вся ця команда колишніх «регіоналів» готова віддати Україну в обмін на красиве життя для себе. На всіх антиукраїнських телеканалах вас, шановний електорат, рабиновичі, королевські, шуфричі готують до того, щоб вашими ж руками, якими ви бурхливо аплодуєте після кожного виступу так званих опозиціонерів, виправдати свої дії.

 

Прорізався голос і в таких політиків, як Королевська, Павленко. Як вони трудилися і який внесок зробили у розбудову держави, ми добре пам’ятаємо. Про Юрія Павленка ми, житомиряни, знаємо завдяки Президентові Ющенку, який направив його керувати Житомирщиною. Павленко докерувався до того, що Віктор Андрійович, м’яко кажучи, вимушений був надати цьому члену партії «Наша Україна» іншу посаду. Набувши досвіду роботи в партії, Юрій Павленко всі свої знання, які отримав під керівництвом Президента Ющенка, з приходом до влади Януковича вирішив застосувати вже в Партії регіонів. Сьогодні ж цей неофіт з усією люттю, непритаманною справжньому християнину, яким є Павленко, накинувся на всі здобутки Президента Порошенка і все, що відбувається в державі.

 

Про «товаришів» Єфремова, Королевську  взагалі не хочеться говорити, тим більше, що остання обдурила нас, ветеранів Збройних сил, обіцявши пенсію по 500 євро, яку ми й досі чекаємо від неї.

 

Отримавши при владі Порошенка вольності щодо свободи слова, керівництво антиукраїнських каналів проводить політику, що суперечить цінностям більшості жителів України. Нам же потрібно брати приклад із багатьох сусідніх і братніх нам країн, як-то Литва, Латвія, Естонія, де заборонено пропаганду Росії. Так і хочеться сказати словами нашого президента-втікача: «Астанавітєсь!», щоб не сталося лихо з нашою Батьківщиною.