Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили, як реагувати на видачу Москвою паспортів РФ на непідконтрольних Києву територіях Донбасу.
Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні у понеділок, 13 травня, у Брюсселі, за підсумками засідання Ради ЄС, яке було присвячене питанням зовнішньої політики та 10-й річниці реалізації проекту ЄС «Східне партнерство».
«Ми обговорили питання, яке ви згадали», — зазначила Могеріні, відповідаючи на запитання кореспондента «Німецької хвилі», чи варто очікувати санкцій щодо Росії у відповідь на роздачу паспортів. «Я певна, що ми повернемося до цього питання найближчими тижнями», — додала вона.
Це питання на Раді ЄС обговорили в категорії «поточні справи». Це означає, що якихось рішень і не передбачалося. Водночас, за словами джерела «Німецької хвилі» в ЄС, глави МЗС низки країн ЄС назвали роздачу паспортів Росією «небажаними» діями та хотіли би побачити реакції на них iз боку ЄС.
Зокрема, Урмас Рейнсалу, який у квітні обійняв посаду міністра закордонних справ Естонії, висловився публічно за персональні санкції та за те, що Євросоюз не повинен визнавати ці паспорти.
А глава МЗС Чехії Томаш Петршичек, відповідаючи після засідання Ради ЄС на запитання журналіста з приводу можливого запровадження Євросоюзом нових антиросійських санкцій, заявив: «Європа підтримує Україну впродовж останніх п’яти років і твердо висловлює позицію стосовно територіальної цілісності. Дане одностороннє рішення (про видачу паспортів) не покращує ситуації, що склалася».
Перед засіданням Ради ЄС глави МЗС держав ЄС зустрічалися зі своїми колегами з шести країн «Східного партнерства», які прибули до Брюсселя на святкування 10-ї річниці створення цього об’єднання. Український міністр Павло Клімкін заявив, що Євросоюз не повинен обмежитися лише персональними санкціями у відповідь на недружній крок Москви.
«Дуже важливо, що ЄС розуміє, що на цей раз якимись формальними санкціями, персональними, вже не має закінчитися. Це буде точно, що в нас називають зрадою. Якщо ми 10, 20 або 50 людей поставимо під санкції, це не відповідь», — переконаний Клімкін. Також пан міністр застеріг: якщо після початку роздачі паспортів на Заході вирішать зробити якийсь крок назустріч Росії, то це може поховати Мінські угоди.
Варто нагадати, що перший саміт «Східного партнерства» відбувся 2009 року в Празі. Тому Томаш Петршичек наголосив у розмові з журналістами, що цей проект повинен назавжди залишитися позитивним, таким, що базується на політиці заперечення насилля, а також несприйняття порушень міжнародного права та агресії.
Нагадаємо, свого часу цей проект створили, аби наблизити Україну, Грузію, Молдову, Вірменію, Азербайджан і Білорусь до ЄС. Щоправда, згодом стало зрозуміло, що не кожна країна хоче бути близькою до ЄС. Проте для України, Грузії та Молдови — це однозначно етап на шляху до членства в Євроспільноті, для інших трьох держав — лише можливість розвитку економічного співробітництва.
А ТИМ ЧАСОМ...
Президент України Петро Порошенко та Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг зустрілися в рамках святкувань ювілею «Східного партнерства» та наголосили на важливості подальшого розвитку співробітництва Києва з НАТО, передусім iз метою посилення безпеки в акваторії Чорного та Азовського морів, повідомила прес-служба українського Президента.
Під час зустрічі також ішлося про необхідність посилення тиску на Росію з метою звільнення захоплених у районі Керченської протоки українських моряків.
Петро Порошенко також подякував Генсекретарю НАТО за послідовну консолідовану підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та практичну допомогу в зміцненні обороноздатності країни. Він також наголосив на незмінності законодавчо визначеного курсу євроатлантичної інтеграції України.
