Почалася з купки металобрухту і трьох гусей: історія «Еко-Ранчо Сабадаш» учасника АТО
На свій персональний шлях доля виводить людину часом у дуже своєрідний спосіб. >>
Допомога тому, хто допомагає: як уберегти воїнів від депресій та інших наслідків збройних дій
02.04.2019
Тим, хто бачив війну, потрібна психологічна допомога. (Фото з сайта vycherpno.ck.ua.)
За даними Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, на сьогодні в країні понад 350 тисяч осіб отримали статус учасника бойових дій.
Міжнародний досвід та результати низки досліджень говорять, що усі вони потребують тривалої реабілітації та висококваліфікованої психологічної допомоги.
Адже неотримання психологічної допомоги призводить до катастрофічних наслідків — психічних захворювань, вчинення у цивільному житті злочинів на фоні ПТРС.
Та навіть самогубств, яких станом на 1 березня з часу початку бойових дій на Донбасі уже понад 550.
Тож розв’язання проблем реабілітації учасників бойових дій, налагодження системи надання допомоги нині є пріоритетним. Окрім МОЗ України та Мінсоцполітики, за це завдання береться і громадський сектор.
Зокрема, всеукраїнська громадська організація фахівців сфери психічного здоров’я Development Foundation, яка здійснює психологічну підтримку воїнів та реабілітацію ветеранів АТО, нещодавно презентувала проект «Психічне здоров’я без меж».
У її рамках спеціалісти з питань психічного здоров’я з різних країн світу працюватимуть над вибором найкращих способів надання допомоги військовим, які беруть чи у майбутньому братимуть участь у бойових діях на сході України, та ветеранам і, звісно, їхнім родинам.
Хаос у наданні пільг та послуг величезний
Керівник проекту «Психічне здоров’я без меж» Віталій Харечко щодо запланованих подій говорить:
«У рамках проекту, підтриманого американським посольством у Києві, ми організуємо IT-платформу для фахівців психічного здоров’я, де надамо не лише професійні статті у тематиці психології, а й популярні для людей, що прагнуть збереження власного здоров’я та здоров’я близьких. Також проект передбачає різнопланові заходи: від тренінгів, семінарів та національних «круглих столів» для фахівців сфери здоров’я до презентацій соціальних відео, які мають звернути увагу на проблеми й упередження щодо психічного здоров’я та надзвичайно важливу тему заходів щодо профілактики, запобігання. Звісно, в пріоритеті — підготовка міжнародних подій з тематики психічного здоров’я».
Голова правління ГО Development Foundation Марта Пивоваренко розповіла, що проект спрямований допомогти на кількох рівнях: по-перше, це психотерапевтична допомога ветеранам і їхнім родинам; по-друге, підвищення кваліфікації фахівців і заходи для спеціалістів психосоціальної сфери, що безпосередньо працюють із бійцями; по-третє, міжнародна співпраця та обмін науковими досягненнями у діагностиці та психотерапевтичній роботі з різноманітними наслідками психотравмуючих подій, а також іншими причинами погіршення психологічного благополуччя, це не обмежується роботою на запобігання, але це — найвища мета допомогти зберегти здоров’я.
Також, як зазначає Марта Пивоваренко, у рамках стратегії розвитку організації будуть втілені програми розбудови міжнародного партнерства дослідників психосоціальної сфери.
«Якщо ми спрямуємо свої зусилля на те, щоб показати нашому суспільству, армії та владі — дивіться, наші українські виклики, це щось ширше, упевнена: ми досягнемо кращих результатів. Глобальне психічне здоров’я — це той ракурс погляду, що дозволяє побачити, як різні народи, які стикаються з війною, переживають однакові труднощі», — розповідає Марта Пивоваренко.
«Глобальні виклики боротьби з високим рівнем самогубств молодого населення, терористичної загрози, необхідності адаптації ветеранів та переселенців — це не проблема України, це те, з чим намагаються впоратись різні країни, і цим досвідом варто ділитись. Проект не обмежується кордонами однієї країни», — продовжує розповідь Марта Пивоваренко. — Адже рівень тривожних симптомів росте всюди. Програма включає інклюзивний принцип, бо право на здоров’я має кожен. У планах підготовка просвітницьких роликів про важливість психологічної гігієни».
Про існуючу систему надання психологічної допомоги Марта Пивоваренко каже: «Зараз існує безліч урядових структур, що відповідають за наші вразливі категорії населення, і хаос у наданні пільг та послуг величезний. Мабуть, через таке велике непорозуміння в державному секторі неурядові організації і змушені брати більшість функцій реальної допомоги на себе, не чекаючи, коли запрацює синхронізована система Міністерства ветеранів і МОЗ, а також Міністерства соціальної політики. Маємо надію, що за наступний рік принаймні зони відповідальності за гарантії та пільги всім нашим ветеранам вже будуть визначені, зокрема у життєво важливих медичній і психологічній сферах».
Етап рекрутування на контракт
Аби запобігти можливим жахливим наслідкам травматичного досвіду у солдатів та ветеранів, варто застосовувати дикомпресійну програму, вагомою частиною якої є тілесна практика. Психологічна підготовка до того, що солдата може чекати на фронті, повинна відбуватись ще на етапі рекрутування на контракт, адже людині мають надати її психологічний профіль і оцінити ризики в цілому, враховуючи ризикові категорії ще до того, як вона стикнеться із бойовими ситуаціями.
«На момент підписання контракту рекрутований має чудово уявляти увесь процес служби, і не лише до завершення, а й можливі ситуації під час, і знати про права та пільги, які на нього поширюватимуться в разі поранення і на весь період його відновлення, ресоціалізації чи то адаптації до мирного життя. Про всі послуги, які він має право отримувати, на які він заслуговує як людина-патріот, яка ризикнула власним життям, щоб захистити країну. Люди дуже часто не знають узагалі про існування різних пільг і передбачених послуг, а вони мають бути чітко зазначені і роз’яснені. Інформація має транслюватись постійно, тож треба шукати способи доносити цю інформацію зрозумілою мовою, в цьому і принципи доброчесності, які пропагує НАТО», — говорить Марта Пивоваренко.
Окрім цього, голова правління ГО Development Foundation акцентує увагу на важливості підготовки фахівців сфери психічного здоров’я: «У світі в зоні психотравматичної події працюють мультидисциплінарні команди з числа соцпрацівників, реабілітологів, буває, крім психотерапевтів чи психіатрів, у команду може входити невролог, фахівець із сенсорики, логопед та інші фахівці. Окрім підготовки, там надається супервізійна підтримка такій команді чи окремим психотерапевтам. Ця супервізія є додатковою, а не замінює власну психотерапевтичну роботу над собою фахівця.
Допомога тому, хто допомагає
Супервізійна групова чи індивідуальна робота — це захист від психологічної травми вже самого психотерапевта і допомога йому. Розуміти власні межі, наскільки психотерапевт може допомогти, де вже зона відповідальності іншого фахівця, — це частина щоденної турботи про себе.
Отож робота мультидисциплінарної команди — це і можливість надання якісної допомоги, і важлива частина психогігієни для самих фахівців, долучених до «рятівних робіт». Чому це важливо? Наприклад, частенько першим, до кого по допомогу може звернутись ветеран, є соціальний працівник.
Але варто врахувати, що в Україні соціальних працівників не готують до діагностичної чи психотерапевтичної роботи. Ба більше, сама людина-рятівник має бути готова не лише в професійному, а й в особистому плані до надання допомоги.
У розробленому мобільному додатку по Першій психологічній допомозі PFA mobile Ukraine — американська розробка, яку наша організація переклала на українську мову для вільного використання, є тест на визначення готовності надавати допомогу тих людей, що хочуть приєднатись до такої роботи.
Він дає і фахівцю, і волонтеру змогу визначити для себе самого власну готовність до такої роботи і саме тепер. Це важливо, бо навіть найкращий професіонал і гарна людина може непередбачливо зголоситись допомагати і не врахувати, приміром, ризиків звільнення з роботи чи розриву з рідними. Ми мали безліч розлучень у родинах волонтерів».
«І, звісно, робота з надання кризової психологічної підтримки та допомоги має проводитись на рівні, в межах компетенцій та освіти, — каже Марта Пивоваренко. — У будь-якій психологічній роботі величезне значення має практика. Але з іншого боку — кожна людина, яка хоче і відчуває готовність допомогти, — може навчитися допомагати собі і близьким, і це вже вагомо. В Україні перша чи первинна допомога є важливим етапом запобігання переходу симптомів психотравми в хронічні. Вторинна допомога та найважливіше — третій рівень надання допомоги вимагає не лише психологічної освіти, а й психотерапевтичної багаторічної практики. Отож є кого вчити, й одного проекту «Психічне здоров’я без меж» буде мало. У нас у країні це лише початок реальної побудови системи психологічної допомоги та реабілітації».
Ідея проекту виникла, коли побачили, що недостатньо просто застосовуючи нашу широку мережу міжнародного партнерства, допомагати нашим активістам, уточняє Віталій Харечко. Нині час, коли потрібна платформа для нетворкінгу дослідників, науковців, лікарів та фахівців сфери психічного здоров’я з особливим акцентом на тому, що в Україні війна. Отож вирішили зробити платформу безпосередньо, проводячи міжнародну конференцію «Психічне здоров’я: глобальні виклики ХХІ століття». На конференції у кулуарах і на тет-а-тет переговорах стало очевидним, що у 2018 році вже різні країни бачать доцільність, але ще також не бачать, як почати рух за глобальне психічне здоров’я. Навіть МОЗ в Україні, впроваджуючи медреформу, зараз не має змоги подбати про третинну ланку — кваліфіковану допомогу, зокрема психотерапевтичну.
Враховуючи, що тенденції в Україні — невтішні, кількість самогубств вражає. І багато із цих тенденцій — це не щось нове, це загальносвітова особливість. Під час війни, й особливо по її завершенні, кількість людей, що втрачає сенс життя, — дуже росте. І як наслідок — депресії та багато самогубств. Тому вирішили, що потрібна онлайн-платформа.
Станом на 2019 рік уже мало просто боротись за порятунок людей, що страждають від ментальних недуг. Настає епоха роботи на запобігання хворобам. Тож ключове гасло діяльності Development foundation сьогодні — дбати про психологічне благополуччя так само важливо, як про фізичне.
Цей проект за оцінками колег зі США — це інновація, бо ніде у світі поки не розглядають такий ракурс.
Керівник проекту «Психічне здоров’я без меж» Віталій Харечко каже: «Ми знаємо про те, що разом із нами розпочинають такий шлях іще кілька міжнародних інституцій, і вони також почали лише зараз — кампанія просвіти «Мій розум — наше людство» і «Рух за глобальне психічне здоров’я». Думаю, чудові ідеї. Це ті краплі, що камінь точать, і якщо їх удосталь — можуть стати морем. Проект «Психічне здоров’я без меж» має шанс звернути увагу людей в Україні й по всьому світу на прості речі, які допомагають зберегти здоров’я, бо, як каже слоган Всесвітньої організації охорони здоров’я: «Всі мають право на здоров’я».
