Не кінець «нурсултанату»: як президент Казахстану Назарбаєв пішов iз посади, але не з влади

22.03.2019
Не кінець «нурсултанату»: як президент Казахстану Назарбаєв пішов iз посади, але не з влади

Назарбаєв: мене так просто не позбудетесь.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у спеціальному телезверненні до народу 19 березня оголосив, що відмовляється від повноважень глави держави.

 

«Цьогоріч виповниться 30 років, як я займаю найвищий пост. Народ дав мені можливість бути першим президентом незалежного Казахстану», — цитує Назарбаєва агенція «Інтерфакс».

 

Він додав, що обов’язки президента країни виконуватиме спікер сенату парламенту країни Касим-Жомарт Токаєв.

 

Відповідна процедура передбачена і Конституцією країни. Нинішній термін президентських повноважень Назарбаєва закінчується у квітні 2020 року.

Тож Токаєв формально продовжить виконувати обов’язки глави держави до цього терміну. 

До передачі влади готувалися давно

78-річний Нурсултан Назарбаєв — перший і досі єдиний президент Казахстану. Він очолив країну ще в радянський час, коли у червні 1989-го став першим секретарем місцевої Компартії.
 
Назарбаєв був президентом Казахстану з квітня 1990 року, тобто майже 30 років — найдовше з усіх пострадянських «вічних» президентів. Його відставку не можна вважати несподіваною.
 
Готуватися до передачі влади в Казахстані, швидше за все, почали ще у вересні 2016 року, зазначає у своєму коментарі Бі-Бі-Сі.
 
Раптова смерть Іслама Карімова, багаторічного президента сусіднього Узбекистану, змусила керівництво Казахстану замислитися про успішну і безпечну передачу влади.
 
Адже Нурсултан Назарбаєв досягав 80-річчя до кінця нинішнього його президентського терміну, який закінчувався у 2020 році.
 
Попри жарти про еліксир молодості, відхід від президентства, якщо не від влади як такої, для Назарбаєва неминуче наближався. Одразу після повернення Назарбаєва з Самарканда з похорону Карімова в Астані почалися кадрові перестановки.
 
Старша дочка президента Дарига Назарбаєва стає депутатом сенату, верхньої палати парламенту.
 
Деякі оглядачі вважають це ознакою того, що її висувають наступницею Назарбаєва. Однак не виключено, що таким чином її хотіли захистити від переслідування, аби вона не повторила долю старшої доньки Карімова — Гульнари, яку нещодавно посадили до в’язниці.
 
Водночас Назарбаєв призначає прем’єр-міністра Каріма Масімова головою Комітету національної безпеки. Аналітики сходяться на думці, що завдання Масімова полягало безпосередньо в підготовці переходу влади до нового президента.
 
Кілька місяців по тому запускається конституційна реформа. Головна її мета — передати частину президентських повноважень парламенту.
 
Ця реформа, можливо, є ключовим моментом для підготовки всіх законодавчих аспектів, щоб забезпечити контрольовану передачу посади новому президенту без можливих сюр­призів. Відповідно до змін у Конституції, президент втрачає право видавати закони, роль парламенту щодо формування уряду збільшується.
 
Таким чином у наступника Назарбаєва буде менше повноважень у разі, якщо він захоче створити проблеми своєму попереднику.
 
Також новий президент Казахстану не зможе одразу ж сформувати свою команду в уряді, а буде змушений працювати зі старим кабінетом, лояльним до Назарбаєва, оскільки тепер уряд складає свої повноваження не перед новообраним президентом, а перед новообраною нижньою палатою парламенту — Мажилісом.
 
Кульмінаційним моментом цієї реформи стали зміни, що дозволяють першому президентові Казахстану довічно очолювати Раду Безпеки «через його історичну місію».
 
У травні 2018 року парламент також ухвалив закон, який змінив статус цього органу з консультативно-дорадчого на конституційний. Таким чином, цей закон дозволяє Назарбаєву зберегти свій вплив у країні й брати участь в ухваленні всіх важливих рішень.

Культивуйте мене, культивуйте 

Закон про Раду Безпеки дає Назарбаєву як першому президентові країни та «Єлбаси» (титул «Лідер нації» закріплений за Назарбаєвим законодавством країни з 2010 року) право довічно очолювати Радбез.
 
Фактично Назарбаєв залишатиметься «тіньовим» президентом. Для цього він заздалегідь створив усі важелі. Він також надалі очолюватиме найбільшу партію «Нур Отан».
 
Щоб виключити будь-які втручання в процес передачі влади, в країні почали жорстко контролювати соціальні мережі. Комітет нацбезпеки отримав право блокувати інтернет i засоби зв’язку за надзвичайних ситуацій соціального, природного або техногенного характеру без рішення суду.
 
Як розповів Бі-Бі-Сі експерт з Центральної Азії Аркадій Дубнов, тепер вибори президента можуть відбутися раніше квітня 2020 року.
 
«Назарбаєв iде на заздалегідь підготовлену позицію голови Ради Безпеки. Його повноваження будуть вищими за повноваження президента. Він стане таким собі Ден Сяопіном, верховним рефері», — сказав він.
 
20 березня 65-річний Касим-Жомарт Токаєв був приведений до присяги як новий президент Казахстану. Токаєв пообіцяв продовжувати курс Назарбаєва, який також був присутнім на церемонії. Новий президент має великий досвід у державних справах та міжнародних відносинах.
 
Раніше він займав посаду прем’єр-міністра та двічі очолював МЗС республіки.
 
В часи дипломатичної служби він надавав великого значення питанням роззброєння та непоширення ядерної зброї. Був заступником Генсека ООН. 
 
В останні роки в Казахстані почав набирати обертів культ особи Назарбаєва. І новий президент одразу ж доклав до нього нові цеглинки. Парламент одноголосно прийняв одразу в двох читаннях поправку до Конституції, що відтепер столиця Казах­стану перейменовується з Астани в Нурсултан.
 
Теперішнє пере­йменування Астани — не перше в історії міста. Ось історія того, як змінювалася його назва: до 1961 року — Акмолінськ, iз 1961-го по 1992-й — Цілиноград, iз 1992-го по 1997-й — Акмола, з 1998-го по 2019-й — Астана, з 2019-го — Нурсултан.
 
Зазначимо, що в найбільшому місті Казахстану Алмати вже є вулиця Назарбаєва, його прі­звище носить столичний аеропорт. У країні також багато парків, шкіл, фондів, музеїв i головний університет країни носять назву «Єлбаси».
 
Також встановлено кілька пам’ятників i навіть названо сорт тюльпанів «Президент Назарбаєв». У цьому комплекті не вистачало тільки звання «Народного героя», що під час урочистостей виправив в.о. президента Токаєв, нагородивши Назарбаєва цією найвищою державною відзнакою з врученням «Золотої зірки» та присвоїв звання «Народного героя».
 
Також Назарбаєв буде призначений на посаду почесного сенатора. В усіх державних установах i найвищих кабінетах залишаться портрети Назарбаєва.
 
Токаєв додав, що іменем екс-президента також варто назвати центральні вулиці всіх обласних центрів Казах­стану та центральні вулиці в усіх містах країни. 

А ТИМ ЧАСОМ...

Дочку Назарбаєва Даригу в.о. президента призначив на посаду очільника Сенату. У 2015-2016 роках Дарига Назарбаєва була віце-прем’єром. Її вважають людиною, що впливає на казахські ЗМІ. За кілька місяців з’ясується, хто ж буде черговим «вічним» президентом Казахстану: Касим-Жомарт Токаєв чи все ж Дарига Назарбаєва.