Останнім часом усе більше сторінок української історії повертаються з небуття і набувають нових сенсів та актуальності.
Одна з них — історія Карпатської України, яка у 1939 році на короткий час збурила всю Європу і чи не вперше з часів Української революції 1917—1921 років гостро поставила на порядок денний українське питання.
Карпатську Україну тоді називали «найменшою в Європі країною з найбільшими національними амбіціями».
І було чого — в момент, коли більшість країн ще сподівалася уникнути війни і відкупитися від нацистів, заплющуючи очі на гітлерівські спроби перекроювання кордонів, Карпатська Україна першою кинула виклик союзнику Гітлера хортиській Угорщині, взявшись за зброю.
Опір був короткий, але ще до кінця травня загони Карпатської Січі давали відсіч угорським окупантам. На допомогу українцям Закарпаття прийшло багато галичан, волинян і наддніпрянців, колишніх вояків армії УНР та Української галицької армії, допомагаючи як зброєю, так і власною участю. Промовистий епізод — єдиний син відомого поета Спиридона Черкасенка загинув у боротьбі за Карпатську Україну.
Пізніше цей досвід використали командири УПА, яким довелося воювати і проти німців, і проти загонів НКВС.
Про яскравий і драматичний шлях Закарпаття від розпаду Австро-Угорської імперії і прагнення приєднатися до Акта Злуки УНР та ЗУНР до кривавих подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб знищити пам’ять про ті події розповідає виставка «Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ», яка сьогодні відкривається на Хрещатику, біля Головпошти.
У виставці, яку підготували фахівці Українського інституту національної пам’яті спільно з істориком Олександром Пагірею, представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи.
«Історія Карпатської України — коротка: кілька місяців автономії, кілька днів незалежності. Але драматична і яскрава, у ній ніби сфокусовано всю українську історію XX століття.
Вона про прагнення до свободи, про готовність захищати її до останнього подиху всупереч несприятливим обставинам. Про героїзм попередників, який служить прикладом для наступних поколінь. Це одна з тих сторінок історії, яку нинішнє покоління, знову змушене захищати незалежність із зброєю в руках, має перечитувати особливо ретельно. І для засвоєння досвіду, і для натхнення», — розповідає голова Інституту Володимир В’ятрович.
Історичні паралелі, які можна простежити на прикладі історії Карпатської України, в наш час набувають особливої актуальності. Цікаво, що головним командантом Карпатської Січі було обрано Дмитра Климпуша.
А його онука, Іванна Климпуш-Цинцадзе, нині є віце-прем’єр-міністром iз питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
«Сьогодні, у часи збройної агресії, особливо важливо пам’ятати та вшановувати тих, хто у найскладніші періоди нашої історії продовжував боротися за об’єднання українців та самостійність України. Відновлення та популяризація повної та правдивої історії України як для нас самих, так і за кордоном є спільним великим завданням для наукової спільноти, влади та громадськості. Правда — це наша зброя для відбиття гібридних атак Росії, яка намагається переконати, що Україна «недодержава». Правда — це шлях до єднання українців та утвердження України як повноправного та невід’ємного члена європейської родини», — говорить пані віце-прем’єр.
Виставка на Хрещатику в Києві демонструватиметься впродовж березня-квітня. Аналогічні стенди 13 березня відкриються у місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставку демонструватимуть в Ужгороді, в приміщенні Закарпатської ОДА в рамках фестивалю «Історія:UA».
