Влада стає «слабшою»
Близько чверті законодавців, які працюють у національних парламентах у всьому світі, є жінками. Такі дані оприлюднила Міжпарламентська спілка (IPU) у Женеві.
Як зазначається у щорічному дослідженні спілки, у 1995 році лише 11,3 відсотка парламентаріїв у світі були жінками, у 2008 році їхня частка зросла до 18,3 відсотка, а минулого року досягла 24,3 відсотка.
При цьому в порівнянні з 2017-м минулого року частка жінок у парламентах зросла лише на один відсоток.
Дослідження IPU доповнене даними з 50 країн, у яких минулого року відбулися парламентські вибори.
Найбільше жінок працюють у законодавчих органах на американському континенті.
У звіті акцентують увагу на «історичних» результатах виборів до Конгресу Сполучених Штатів.
«У нижній (23,5 відсотка) та верхній палатах (25 відсотків) представлено більше жінок, ніж будь-коли раніше», — йдеться у повідомленні спілки.
Лідером за часткою жінок у парламентах серед континентів є Північна і Південна Америки (30,6 відсотка), у Європі цей показник становить 28,5 відсотка.
Частка жінок серед депутатів парламентів в Азії, на Близькому Сході та у Північній Африці становить менше 20 відсотків.
В українській Верховній Раді зараз працюють лише 49 жінок, що становить 11,5 відсотка від загальної кількості депутатів. У німецькому Бундестазі частка жінок становить 30,7 відсотка, зазначає «Німецька хвиля».
IPU, яка була заснована в 1889 році й об’єднує 178 законодавчих органiв, закликала країни збільшити свої зусилля щодо гендерної рівності у парламентах, включаючи застосування квот.
У спілці зазначили, що політичні партії, які наполягають на паритеті статей серед кандидатів, виявилися успішними.
Фінанси — не жіноча справа, їх стихія — асенізація
Це не єдиний звіт, який був оприлюднений напередодні Міжнародного жіночого дня (у світі, згідно з рішенням ООН, його знають як Міжнародний день боротьби за права жінок).
Власну картину змалювало Європейське статистичне бюро Євростат, яке інформує про гендерний розрив при прийомі на роботу та оплаті праці в країнах Євросоюзу.
Найбільшу гендерну прірву в галузі працевлаштування, тобто найбільші труднощі з працевлаштуванням жінок, зафіксовано на Мальті, в Італії, Греції, Румунії та Чехії.
А найкраща ситуація з працевлаштуванням жінок по ЄС спостерігається в Литві, Фінляндії, Швеції, Латвії та Данії, наводить дані Євростату «Євроньюс».
Згідно з даними за 2017 рік, оприлюдненими на цьому тижні, мальтійські компанії на 24,1% частіше при прийомі на роботу віддають перевагу чоловікам, ніж жінкам, в Італії ця цифра становить 19,8%, а в Греції — 19,7%.
В Литві, Фінляндії, Швеції та Латвії гендерний розрив становить менше 5%. Дослідження проводилось на основі аналізу працевлаштування чоловіків і жінок віком від 20 до 64 років у країнах Євросоюзу.
Найбільший гендерний розрив з точки зору оплати праці виявився у галузі фінансів i страхування. У 2016 році працівницям цих галузей платили в середньому на 30% менше, ніж їхнім колегам-чоловікам.
Водночас жінки, задіяні в будівництві, асенізації чи утилізації відходів, отримували більше чоловіків. У звіті говориться, що це пов’язано з тим, що на роботу в цих галузях приймають жінок iз вищою фаховою кваліфікацією, ніж у чоловіків. У цілому, гендерний розрив у країнах ЄС скоротився на 6,6% iз 2001 року.
На проблеми гендерної нерівності неодноразово звертала увагу ООН. Минулорічний саміт «великої сімки» у червні в Канаді також був присвячений гендерній рівності.
