Почуття власної достойності

      Заслуга українського Президента перед своїм народом полягає в тому, що наш «гарант» зумів не закреслити європерспективи своєї держави, не послати все ЄС куди подалі, як він це зробив минулого вівторка на своїй прес-конференції в Києві. Тобто цього разу в Ялті перед лицем голови Єврокомісії Романо Проді Леонід Кучма запевнив у незмінності курсу України на ЄС. Утім подальші слова Л. Д. віяли куди більшим песимізмом. «Сьогодні Україна не готова бути повноправним членом Європейського Союзу практично по жодному з чинників, — цитує Президента інформагенція УНІАН. — Для нас Європа і ЄС — це насамперед європейський рівень життя, це права i свободи людини, це всі демократичні цінності, які сповідуються в Європі». Україна, мовляв, поставивши перед собою «амбітні завдання досягти цієї мети — членства в ЄС», переходить «до такої політики: для того, щоб там бути, треба бути достойними». Не знаю, може, Леонід Данилович і «не достойний там бути», але я от, приміром, багато моїх колег і друзів — достойні. Тож, певно, панові Кучмі треба починати з себе «перехід до політики бути достойним». Як казав один лідер уже неіснуючої країни, «перестройку начни с себя».

      Загалом на саміті «Україна—ЄС» чимало путніх речей було сказано в таких категоріях, як потенційні можливості, здатність і політична воля до змін. Тобто європейці вкотре акцентували: Україна та її керівництво мусять самі прагнути євроінтеграції, мусять працювати в цьому напрямі, а не чекати на виграшний лотерейний білет. З іншого боку, найвищі посадовці ЄС, певно, теж врахували справедливість деяких нарікань Києва. Так, відповідаючи на українські прагнення щодо отримання статусу країни з ринковою економікою, Романо Проді заявив у Ялті, що наша держава має помітний поступ в економічному зростанні, і пообіцяв, що ЄС найближчим часом «безпосередньо наблизиться до надання Україні статусу країни з ринковою економікою».

      Спільна заява, яку підписали за підсумками ялтинських переговорів Президент України Леонід Кучма, президент ЄК Романо Проді, президент Європейської Ради Сильвіо Берлусконі та верховний представник із питань спільної зовнішньої політики і безпеки ЄС Хав'єр Солана, вмістила загальні відповіді на фактично всі актуальні проблеми, що існують у взаєминах Києва та Брюсселя. Так, Україна ще раз запевнила, що, попри укладення угоди по ЄЕП, вона й надалі має за стратегічну мету повністю приєднатися до ЄС. Європейський Союз, у відповідь, визнав європейські прагнення України, але був чесним і не обіцяв прийняти Україну до своїх лав. Натомість Заява сконцентрувалася на ініціативі «Ширша Європа», і з огляду на запобігання новим розподільчим лініям у Європі задекларувала «поступову інтеграцію соціальних та економічних структур між розширеним ЄС та Україною». При цьому в документі обумовлено, що згадана ініціатива «має розглядатися окремо від питання можливого вступу в ЄС, яке регулюється ст. 49 Договору про ЄС». У контексті розширення Союзу підсумкова заява ялтинського саміту охопила ідею якнайшвидшого поширення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС на десятку нових членів Союзу.

      Згадується в заяві й прагнення України отримувати після розширення ЄС фінансування широких програм допомоги Україні. Також під час ялтинських переговорів Київ порушив питання про спрощення для українських громадян візового режиму для поїздок у країни ЄС.