На початку листопада в київському кнайп-клубі «Купідон», що на розі Пушкінської з Прорізною, в тісно заповненій залі відбулася презентація українського перекладу «Полювання на Снарка» — поеми Льюїса Керролла.
Цей англійський автор позаминулого сторіччя знаний насамперед книжками «Аліса в задзеркаллі» та «Аліса у країні див». Але на Заході його абсурдистська поема про десятьох мисливців на невідому тварину і їхні пригоди під проводом капітана Будодзвона відома й шанована не менше за прозові твори. Також вона перекладена й більшістю мов світу, принаймні тих, у яких існує більш-менш серйозна література. Відтепер цей текст є і в українській версії, завдяки зусиллям перекладача, що сховався за псевдо Юрко Бознаяк.
Думається, досвідчений читач уже зрозумів, що це не просто псевдо, а перелицьований псевдонім Юрка Позаяка, відомого київського поета з групи «Пропала грамота». Ще три десятиліття тому він зі своїми побратимами Віктором Недоступом і Семеном Либонем підкорювали (і шокували) тодішню публіку своїми незвичними і нестандартними поезіями.
(До речі, в жовтні в тому ж самому «Купідоні» відбувся поетичний вечір «Пропалої грамоти» — перший після 28-літньої перерви). І хоча з часом шляхи трьох поетів розійшлися, та Позаяк лишився вірним красному письменству, ще й розширив діапазон своєї творчості з віршування на переклад. Перекладати він береться речі завідомо складні, щоб не сказати — неможливі: у його перекладацькому доробку — роман хорватського прозаїка Сімо Мраовіча «Костянтин Богобоязний», а також тексти французького літературного експериментатора Ремона Кено, «Вправи зі стилю» і цикл сонетів, який читач за бажання може самотужки розширювати до безкінечості і який сам Кено назвав «Сто тисяч мільярдів сонетів».
Мовна майстерність придалась Позаякові й цього разу — адже «Полювання на Снарка» в оригіналі, англійською, сповнене новотворів-неологізмів, які Керолл вигадував, не турбуючись про те, що його твір хтось колись переказуватиме іншими мовами. Взяти хоча б головних героїв — англійською вони усі мають імена, що починаються з літери «Б» — тобто з «В»: Boots (в перекладі він Бой, готельний служка, що чистить черевики пожильцям), Banker — Банкір, Billiard-marker — Більярдист, Broker — Брокер, Baker — Булочник, Butcher — Бійник, себто різник, що забиває худобу, maker of Bonnets — Бриляр, майстер, що плете капелюхи.
Також серед команди мисливців є Barrister, себто правник, в Бознаяковому перекладі Борзописець-юрист, і Beaver — українською це Бобер, тварина добра і тямуща, хоча й без жодної користі. Провадить цю різномасну зграю Bellman, тобто чоловік, що дзвонить у дзвін. Юрко Бознаяк створив для нього ім’я-неологізм — Будодзвін. Розумний, освічений читач збагне всю вишукану витворність цього найменування.
Тож під проводом Будодзвона вся ця дивна ватага вирушає в експедицію десь за моря. Їхня мета — вполювати Снарка, незнаного звіра, страшного, хижого і підступного. Проте якщо зі звичайним Снарком ці мисливці ще можуть сяк-так справитися, то з Буджумом (а це різновид Снарка, і про нього відомо ще менш) ради ніхто собі не дасть. Забігаючи наперед, скажемо, що Снарк у поемі Керролла таки виявиться Буджумом. Тож віршована оповідь припиняється «на півслові умовкши, урвавши свій крик» — і невідомо, що далі діється з героями. Цілком за законами літератури абсурду.
Дуже втішним видається той факт, що останнім часом побільшало перекладів українською зі світових мов: англійської, французької, німецької та інших. Адже, перекладені українською, цi твори збагачують саме нашу, українську літературу, приходячи до нашого, українського читача. І подвійно радісним є усвідомлення, що перекладається не лише гостросюжетна детективна, пригодницька література, не лише романтичні любовні повісті або космічні та фентезійні одіссеї — а також література, умовно кажучи, елітарна, призначена для нечисленного «просунутого» читача. Такою є і поема Керолла про Снарка.
Окремою книжкою Бознаяків переклад випустило київське видавництво «Лаурус». Видання це двомовне, англійський текст також присутній у книжці. Кожен iз восьми розділів-«сказів» наприкінці оснащений ще й словничком англійських слів (серед них є й Керроллові новотвори), — що безперечно буде корисним для всіх, хто вивчає англійську чи просто цікавиться англомовною літературою.
Також книга вміщає передмову Тані Доній, викладачки англійської філології і фахівця з перекладу англомовних літератур.
А на завершення, вже після тексту поеми, читач отримує ще й дві коментативні післямови — власне від перекладача, Юрка Бознаяка-Позаяка, і також від ілюстраторки, Дарії Лисенко-Браш. Адже зобразити Снарка — це також завдання не з найлегших. Бо в Керролловому тексті цей звір описаний дуже різноманітно, і тому — невиразно.
Тож художниця мусила ввімкнути приховані резерви уяви — і це дало результат: на сторінках лаурусівського видання читач знайде до десятка різних версій зовнішнього вигляду Снарка, від птахоподібного до схожого на рибу чи на хробака. Жоден iз малюнків не суперечить описам iз тексту поеми — адже Снарк невідомий і незбагненний, як і багато інших персонажів творів Льюїса Керролла.
Тож українського перекладу світової класики прибуло — стараннями Юрка Бознаяка, Дарії Лисенко-Браш, зусиллями видавців і поліграфістів. І відтепер ця химерна й забавна книжка матиме свого читача і в нашій країні.
