Від «Коду да Вінчі» до «1984»: якими перекладами запам'ятається українцям Віктор Шовкун

У Києві 22 листопада пішов у засвіти відомий перекладач, свого часу — дисидент, Віктор Шовкун.

 

«Перелік творів, які він доніс до українського читача, вже, мабуть, давно перевалив за сотню. Щиро кажучи, вже й рахувати стомилися — трудоголік Шовкун, працюючи по 14 годин на добу, інколи одночасно перекладає по 3-4 книжки. Причому з різних мов», — констатувала донька Леся Шовкун ще кілька років тому.

 

Переклад був сенсом його життя, майже до останніх днів. Попри те, що тексти він набирав однiєю рукою.

 

Віктор Шовкун iз французької переклав «Знедолених» Віктора Гюґо, романи й повісті Оноре Бальзака та Анатоля Франса, з англійської — оповідання Агати Крісті й Едгара По, «Сент-Іва» Роберта Льюїса Стівенсона, «Історія Лізі» Стівена Кінга, «Код да Вінчі» Дена Брауна, «1984» Джорджа Орвелла.

 

А загалом із цих, а ще іспанської, італійської і португальської — десятки творів різних жанрів. Він — лауреат першої премії імені Лукаша Ars Translationis за найкращий переклад з опублікованих у журналі «Всесвіт» (1989 р., за переклад з англійської роману Гора Відала «Сотворіння світу»); лауреат премій імені Максима Рильського НСПУ та імені Григорія Сковороди (Le Prix Skovoroda), якою Посольство Франції відзначає найкращий переклад року із французької на українську — за книгу Мішеля Фуко «Археологія знання» (видавництво «Основи»).

 

Редакція «України молодої» співчуває родині, зокрема, екс-заступникам головного редактора газети Лесі Шовкун і Дмитру Лиховію.