«Принцеса» хоче бути «королевою»

На 2019—20 роки припадають пікові виплати за державними боргами, яких найбільше накопичили Тимошенко, Янукович та Азаров. Щоб сплатити ці борги, потрібен кредит МВФ. Щоб його отримати, уряд мусив підвищувати тарифи. 

 

Добре відомо, що переговори уряду Володимира Гройсмана з місією МВФ щодо підвищення ціни газу для споживачів тривали кілька місяців, а то й рік.

 

Більше того — представники Фонду наполягали здійснити підвищення одразу на 60%, проте цього не сталося, відбилися. Із 1 листопада ціна газу для населення зросла на 23,5%, що відкриває шлях до співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

 

Власне кажучи, Україна була б готова вже й відмовитися від зовнішніх запозичень, але необхідність погашати борги, накопичені попередніми урядами, які очолювали Юлія Тимошенко та Микола Азаров, змушує до співпраці з Фондом. 

 

Лідер «Батьківщини», наче згадавши, що 20 років тому її називали «газовою принцесою» завдяки численним оборудкам очолюваної нею корпорації ЄЕСУ, сьогодні прагне стати «газовою королевою».

 

Інакше складно пояснити її публічні обіцянки знизити удвоє ціну блакитного палива за умови приходу до влади. Ще ніхто й ніколи не виконував обіцянки знизити ціну на будь-що. Чи хтось пам’ятає інакше? 

 

Показово, що про власне прем’єрство у 2007—2009 роках Тимошенко згадує без ентузіазму. І справа зовсім не в тому, що на нього припала потужна економічна криза, яку лідерка «Батьківщини» обіцяла «не пустити на поріг України». 

 

Статистика — уперта річ, і вона стверджує, що у 2007—2009 роках обсяг зовнішніх запозичень України сягнув 23 мільярдів доларів. Прем’єром тоді була Юлія Тимошенко.

 

Її наступник Микола Азаров за період перебування на посаді Прем’єра (ним керував безпосередньо Янукович, який у незаконний спосіб розширив власні повноваження) позичив за кордоном уже 32 мільярди доларів.

 

Революція гідності не лише зламала цю згубну для України тенденцію: уряди Яценюка та Гройсмана зуміли на 20% зменшити боргове навантаження на вітчизняну економіку. Це було зроблено в умовах анексії Криму та війни на Донбасі, які спричинили втрату близько 20% промислового потенціалу України. 

 

Тим часом Петро Порошенко «поставив уряду жорстку вимогу захистити людей, удосконалити й розширити програму субсидій, збільшити кошти на її виконання... Аби від зростання тарифів не постраждав будь-хто, для кого це підвищення є критичним...

 

На сто відсотків забезпечити субсидіями тих, хто їх реально потребує».

 

«Це моя головна вимога до бюджету на 2019 рік, — наголосив глава держави. — І якщо її не врахують при підготовці державного кошторису до другого читання, то зроблю те, чого ще ніколи не робив — просто не підпишу бюджет!»

 

Варто звернути увагу, що Президент оголошує про свою вимогу до бюджету-2019 не в останній день напередодні ухвалення головного фінансового документа країни, а завчасно, даючи можливість парламентаріям та уряду знайти не лише спільну мову, а й фінансові ресурси для забезпечення субсидіями мільйонів наших співгромадян, котрі потребуватимуть їх під час опалювального сезону. 

 

Богдан ЛУК’ЯНЧУК, журналіст