У день роковин Голодомору на Харківщині вийде друге видання «Національної книги пам’яті»

Харківщина — єдина область, де у день роковин Голодомору вийде друге видання «Національної книги пам’яті». Перший том був надрукований ще у 2008 році.

 

 

Оскільки Слобожанщина — тодішній столичний регіон УРСР — постраждала від радянського геноциду найбільше, з’явилася потреба продовжити сумний мартиролог. 

 

 

Знайти документи, які підтверджують штучність влаштованого голоду, дослідникам сьогодні непросто, оскільки спеціальні загони наглядачів не дозволяли фіксувати жахливі факти розправи над українськими селянами.

 

Як повідомив редактор відділу аналізу інформації та видавництва КП «РІЦ» Ігор Шуйський, в архівах упорядники другого тому знайшли чимало кримінальних справ, порушених проти тих, хто намагався просто сфотографувати вмираючих людей або розповісти про їхні страждання. Усіх сміливців відправляли до в’язниці за статтею «антирадянська діяльність». 

 

І все ж приховати масштаб трагедії чекістам не вдалося. До другої книги «Національної книги пам’яті» по Харківській області потрапило чимало історичних даних, зібраних Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України разом з американськими фахівцями.

 

Пережита харків’янами трагедія вражає страшними деталями. Люди їли ворон, кішок і собак, збирали кропиву і, заливаючи її окропом, намагалися зварити юшку.

 

З карти регіону зникали цілі села, живі не встигали захоронити мертвих, тому покійники лежали просто на узбіччях. В одному лише Зачепилівському районі голодною смертю померло понад 5 тисяч людей. 

 

До другої книги потрапили і фотографії, надіслані нащадками свідків Голодомору, які наразі проживають за кордоном. Скажімо, фотохудожник із Великобританії Самара Пирс надіслала якісні фотокопії оригіналу цілого альбому, зібраного її прадідом — австрійським інженером Олександром Винербергером.

 

Серед них є і світлина з власним коментарем цього чоловіка, яка публікується вперше. Дослідниця зі США Лана Бабій надіслала фото з американського архіву, зроблене журналістом Вільямсом. Його підпис «Діти, підібрані з вулиць Харкова, 1933 рік». 

 

Ці та інші документи разом із речами і щоденниками свідків трагедії стануть частиною експозиції новоствореного музею, який 24 листопада офіційно відкриють на в’їзді у Харків, поруч із пам’ятником жертвам Голодомору. Меморіальний комплекс розміщений біля транспортної розв’язки автомобільної дороги Харків — Москва. І це більш ніж символічно.

 

Один з експонатів — монети, випущені в 1930-х роках, історія яких вражає своєю трагічністю. У 2004-му в парку Артема харківські комунальники під час земляних робіт відкопали величезне захоронення, в якому змішалися кістки дорослих і дітей. Поруч лежали і гроші, за які вмираючі від голоду люди не могли придбати навіть скоринку хліба...