Радянська спадщина: чому більшість аграріїв не готові до вільного обігу землі

Напередодні дня Незалежності, 22 серпня, набуло чинності рішення Європейського суду з прав людини, згідно з яким, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні визнається порушенням прав людини. Про це повідомила економічна аналітична платформа EasyBusiness.

 

Процес «Зеленчук і Цицюра проти України», у якому фермери вимагають від держави права на вільний продаж землі, триває вже давно.

 

А у травні нинішнього року ЄСПЛ по­становив, що держава, оголошуючи мораторій, не забезпечила справедливий баланс між інтересами суспільства і майновими правами громадян.

 

Обом заявникам, фермерам Софії Зеленчук і Віктору Цицюрі, має бути виплачена компенсація — по 3 тис. євро кожному. 

 

У EasyBusiness нагадали, що, відповідно до закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ стають джерелом права в Україні, коли закінчується тримісячний термін з дати винесення рішення. З 22 серпня «українські землевласники, які хочуть захистити свої майнові права, обмежені внаслідок мораторію, зможуть посилатися в своїх позовах на рішення ЄСПЛ».

 

Відтак прогнозується, що подібних позовів може стати багато: процес буде поставлено «на конвеєр», рішення будуть ухвалювати швидко, не затягуючи час — а держава буде змушена платити... Ну і попутно втрачати своє реноме...

 

А тому, на думку аналітиків платформи, влада України буде змушена скасувати мораторій. «У разі продовження мораторію ЄСПЛ буде присуджувати компенсацію майнових втрат позивачів. А це означає потенційні мільярдні втрати для держави», — заявили в EasyBusiness. 

 

Більше того: самі аналітики пропонують фермерам правову допомогу на тему «Як правильно боротися з державою, що затримує ухвалення важливих рішень»...

 

«Тепер кожен українець може долучитися до простих, але від того не менш дієвих заходів, які б могли прискорити відкриття цивілізованого ринку землі в Україні. Для цього достатньо заповнити заяву на сайті. Для всіх власників земельних ділянок ми підготували просту інструкцію та готові надати будь-яку додаткову допомогу», — пояснили аналітики.

Тим часом народний депутат Сергій Хлань із колегами, депутатами-аграрниками підготував звернення до Конституційного Суду України щодо скасування Перехідних положень до Земельного кодексу, якими регламентується мораторій на продаж землі. Звернення ґрунтуватимеся саме на цьому рішенні Європейського суду з прав людини, який визнав заборону продажу землі незаконною. 

 

«Ринок землі вже є, — констатує Сергій Хлань, — і це вже не предмет для обговорення. Єдине питання — який? Або ми повторимо модель приватизації 90-х років і будуть тисячі ошуканих, які продали землю за копійки, або країна приймає доросле рішення і нарешті дозволить людям розпоряджатися своїм майном. Ми пропонуємо цивілізований ринок».

 

За його словами, будуть загальні правила купівлі-продажу, процедура, скорочений шлях: нотаріус — продаж. І головне — відкритість.

 

«Саме це створить ринкові ціни на землю, що призведе до збільшення орендної плати. Це дасть мільярдний ефект для економіки — до 90 млрд. доларів інвестицій», — сказав нардеп.

 

Справа в тому, що у зв’язку зі створеним судовим прецедентом, відтепер ринок землі в Україні є відкритим. Тому будь-яке звернення про укладення договору купівлі-продажу на землю має бути задоволено. Однак діючі Перехідні положення до Земельного кодексу, як і раніше, не дозволяють власникам землі вільно розпоряджатися своїм майном.

 

«Отже, у вас є земля, але нотаріус відмовляє вам у праві продати свою землю, мовляв, мораторій не дозволяє. Ви йдете в суд, потім в апеляцію, де на підставі рішення ЄСПЛ гарантовано виграєте, — каже Хлань. — Через півроку отримуєте на руки рішення суду, яке зобов’язує нотаріуса зареєструвати купівлю-продаж землі».

 

Втім таке рішення є індивідуальним.

 

«Воно тільки для вас, і наступний бажаючий повторює всю довгу бюрократичну процедуру: нотаріус — відмова — суд — апеляція — рішення суду — нотаріус — продаж землі, — пояснює депутат. — І ось тут починається дикий ринок: все індивідуально, без загальних правил, з індивідуальними проблемами і довгими процедурами. Все це, звичайно ж, знижує вартість землі — через дуже високі супутні витрати. Крім того, ваші індивідуальні домовлено­сті щодо ціни за землю не створять відкритий ринок землі, а значить не сформують ринкову ціну, а значить, не піднімуть оренду. Земля буде дешева».

Підняти вартість головного засобу аграрного виробництва зможе тільки системне рішення: скасування мораторію через відповідну правову процедуру.

 

«Конституційний Суд отримав другий шанс довести, що він потрібен країні, — каже інвестиційний банкір Сергій Фурса. — Група депутатів (69 осіб) в черговий раз подала позов про те, що мораторій на продаж сільськогосподарської землі порушує права людей. У принципі, те, що людина не може користуватися своєю власністю, — це очевидно. Як і очевидним є те, що це порушення Конституції. Але це з точки зору логіки. Подивимося, чи користується логікою Кон­ституційний Суд. І чи зможе він показати, що у нас тепер новий Конституційний Суд, а не той, колишній, який складав терміни Кучми і отримував необхідну кількість, збільшував повноваження Януковича і вирішував, що камери на дорогах — це порушення прав». 

 

За його словами, скасування земельного мораторію — це також своєрідна декомунізація. Але декомунізація в головах.

 

«Чому так важливо скасувати мораторій і запустити повноцінний прозорий ринок землі? Не тільки тому, що це приведе в країну мільярди інвестицій. Не тільки тому, що це прибере корупцію на ті ж мільярди доларів. Не тільки тому, що це забезпечить додаткове зростання ВВП, а значить, і доходів населення, в тому числі й пенсіонерів. Не тільки тому, що в результаті селяни отримають більше грошей (як у тому випадку, якщо вони здадуть землю в оренду, так і в тому випадку, якщо вони вирішать її продати). І не тільки тому, що фермери нарешті отримають доступ до банківських кредитів, адже зможуть віддавати землю в заставу. Ключове — це визнання факту, що Україна — вільна країна. Визнання факту, що Україна перемогла пережитки комуністичного правління й у нас нарешті поважають право власності. А це те, що відрізняє будь-яку успішну країну від країни-невдахи. Це тяжка спадщина більшовиків, які зруйнували систему суспільного устрою, ввівши замість традиційного укладу свого морального виродка і мутанта», — сказав Фурса. 

 

Ідеологічно, на думку банкіра, ситуація виглядає просто: якщо у людей буде право власності на землю, вони зможуть її продати і виїхати з села.

 

«Право людей вирішувати самим, що робити. Вони відмовляють селянам у праві самим розпоряджатися своєю власністю, придумуючи тисячу і одну відмовку, багато з яких зводяться до думки «все одно все проп’ють». Неначе селяни — це малі діти і їм не можна давати право ухвалювати самостійні рішення. Але суть завжди одна — це збереження рабства. Сучасного рабства, коли вони прив’язують людей до їх місця проживання і прирікають на злидні», — резюмує Сергій Фурса.

Фахівці, проте, не мають ілюзій, буцімто скасування мораторію ми зможемо досягти швидко і безболісно.

 

«Навіть після рішення Європейського суду з прав людини надії на те, що вітчизняний законодавець скасує мораторій, та ще й при цьому не обклавши ринок земель новими безглуздими й обтяжливими обмеженнями, які зведуть нанівець скасування мораторію, примарні. Популізм, на жаль, наше все», — заявив член Вищої ради юстиції Анатолій Мірошниченко.

 

За його словами, за таких умов реальний шанс вирватися з «петлі» мораторію полягає у введенні належної нотаріальної та судової практики, яка виходитиме з того, що мораторій є нікчемним, оскільки положення закону, що встановлюють мораторій, не відповідає актам вищої юридичної сили — Конституції  України та ст. 1 Протоколу Першої Конвенції.

 

«Тому закликаю охочих укласти договір купівлі-продажу «підмораторних» земель звертатися по посвідчення договорів до нотаріусів, а в разі відмови — оскаржити таку відмову в суді. Вірю, що українські суди здатні приймати правові рішення», — додав член Вищої ради юстиції. 

 

Втім скасування мораторію має під собою ще одну велику проблему: аргумент про користь для економіки та свободи вибору сприймає не більше 40% наших співвітчизників.

 

Згідно з опитуванням Центру «Соціальний моніторинг», проведеним у липні 2018 року, 62% українців проти відкриття ринку землі. 

 

«Менше 7% українців вважають за доцільне продаж землі, — констатував директор соціологічного центру Дмитро Дмитрук. — Ще 9,2% респондентів виступають за введення торгівлі невеликими земельними ділянками, 5,2% — за запровадження торгівлі землею лише сільськогосподарського призначення, 5,3% — за дозвіл на торгівлю землею лише несільськогосподарського призначення. Водночас тільки 6,8% опитаних громадян підтримують ідею торгівлі землею без обмежень».

 

Саме з огляду на ці настрої електорату і формує повістку свого дня більшість політичних партій. Тема скасування земельного мораторію, м’яко кажучи, непопулярна.

 

А у переддень виборів очікувати підтримку головних політичних гравців було би трохи наївно. Тому замість повноцінної земельної реформи, схоже за все, доведеться задовольнятися її замінниками: через судові рішення, які зрештою знижують вартість землі, залишають сірі схеми та блокують надходження інвестицій до держави.