Кожен знає поезії Лесі Українки і Павла Тичини, праці Михайла Грушевського та Агатангела Кримського, опери Миколи Лисенка; кожен чув про неперевершений талан Марії Заньковецької. Та скільки людей може назвати імена їхніх учителів, тих, хто вплинув на світогляд, побачив природній дар та зміг розкрити його?
Громадська спілка «Освіторія» в рамках національної премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine організувала акцію «Вчителі видатних» — щоб «зробити відомими тих, хто завжди перебуває у тіні своїх учнів». Учителі, які сформували українських геніїв, відтепер мають свої відзнаки — меморіальні таблички, які встановлені в центрі Києва.
Тож у театрах та музеях Києва можна побачити інформаційні таблички: вчителю Марії Заньковецької — Марку Кропивницькому, вчителю Лесі Українки — Михайлу Драгоманову, вчителю Агатангела Кримського — Павлу Житецькому, вчителю Павла Тичини — Серафимі Морачевській, вчителю Надії Забіли-Врубель — Миколі Лисенку, вчителю Максима Рильського — Миколі Голобородьку та вчителю Михайла Грушевського — Володимиру Антоновичу. Всіх їх об’єднує новаторство та педагогіка співробітництва, яка зараз активно впроваджується у Новій українській школі. Саме таких сучасних педагогів-новаторів шукають та відзначають на Global Teacher Prize Ukraine.
Так, у Театрі імені Лесі Українки встановлено меморіальну табличку, де коротко описана її біографія, а також внесок у становлення дівчини як письменниці її дядька Михайла Драгоманова. Перед написанням кожного твору дівчина зверталася до нього в листах та чекала коментарів, адже, маючи літературознавський досвід, дядько завжди давав племінниці цінні поради.
Крім того, в театрі є табличка відомій трагедійній актрисі, чиї спектаклі набули широкої популярності в Києві, Москві і Санкт-Петербурзі, — Марії Заньковецькій та її наставнику Марку Кропивницькому. Він писав, а вона грала. Драматург став натхненником молодої й талановитої актриси. Слід зауважити, що в їхньому спільному доробку — понад 50 робіт.
В Оперному театрі — табличка видатної оперної співачки Надії Забіли-Врубель, котру з десяти років навчав музиці український композитор, диригент, піаніст та педагог Микола Лисенко під час її здобуття нею освіти в Київському інституті шляхетних дівчат.
Табличку першій вчительці Павла Тичини встановлено в його квартирі-музеї. Серафима Морачевська вміла розгледіти талант в інших. Саме вона підтримувала хлопця в його ранній творчості, а також порадила вступити до монастирського хору Чернігова для розвитку музичних навичок та здобуття високоякісної освіти. Павло Тичина присвятив Серафимі Морачевській однойменний вірш та пам’ятав про вчительку до кінця життя.
У Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка розміщено музей, де відображено історію розвитку навчального закладу від 1834 року і до сьогодення. У внутрішньому дворику встановлено погруддя багатьом українським діячам науки і культури. Серед них — і Максим Рильський, чиїм наставником був Микола Голобородько. Саме він готував майбутнього поета до вступу в одну з київських гімназій. Своєму вчителю поет присвятив вірш, що ввійшов до збірки «На білих островах».
Також на території КНУ розташоване погруддя відомому сходознавцю Агатангелу Кримському, який заснував художню школу перекладу східної поезії, був організатором Академії наук України в 1918 році і вільно володів майже 60 мовами. Радився він зі своїм учителем Павлом Житецьким — мовознавцем, лексикографом, педагогом і громадським діячем.
Пам’ятна табличка видатному українському історику й ідеологу української революції та його вчителю розміщена в історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського. Під керівництвом Володимира Антоновича молодий Грушевський у студентські роки видавав свої історичні праці. Пізніше його наставник допоміг юнаку долучитися до таємної київської «Громади» та познайомитися з однодумцями. Це мало важливий вплив на подальше життя відомого нині діяча.
«Ми знаємо імена та значення Лесі Українки чи Михайла Грушевського для України, але часто не знаємо імена тих, хто розкривав їхній талант, допомагав становленню та формуванню цінностей та цілей. За кожним успіхом стоїть учитель, — говорить Зоя Литвин, голова «Освіторії», організатор Global Teacher Prize Ukraine. — Мета проекту «Вчителі видатних» — зробити відомими тих, хто завжди в тіні своїх учнів».
«Освіторія» акцентує увагу на важливості вчителів, їхньої ролі в суспільстві та продовжує ідею преміювання видатних освітян, засновану арабським бізнесменом Санні Варкі в 2015 році.
Організація підписала меморандум з Varkey Foundation і привезла премію в Україну. До цієї ініціативи вже долучилися 46 країн.
До 15 липня номінувати вчителя свого успіху може кожен українець. Для цього потрібно заповнити коротку форму на сайті: http://globalteacherprize.org.ua. Потім відбудеться розшарування на ТОП-50 і ТОП -10, а вже 6 жовтня стане відоме ім’я цьогорічного переможця. Він отримає 250 тис. грн., які зможе витратити на власний розсуд, на відміну від мільйона доларів у всесвітньому конкурсі, що мають потім піти на реалізацію освітніх проектів.
Українські організатори впевнені, що педагоги мають багато мрій, на які матимуть змогу витратити отримані кошти, а для створення акцій суми буде не достатньо. Поїздка на Forum — частина призу для переможця, але брати чи не брати участь у світовій премії — це рішення винятково вчителя.
