На фестивалі «Казкове містечко» у Києві створили алею Обіймів, вулицю Щастя та дорогу Добра

Традиційно на початку літа в Києві чотири дні проходив Міжнародний фестиваль творчості та саморозвитку «Казкове містечко». Цього разу частина Микільського лісу, біля станції метро «Бориспільська», була огороджена, поділена на 90 галявин (центральна, хороводна, дитяча тощо) і кілька вулиць — алея Обіймів, вулиця Щастя, дорога Добра — та перетворилася на унікальну за своєю специфікою периферію.

Кілька разів на рік «Казкове містечко» об’єднує багато неординарних творчих людей, які діляться своїм досвідом, відкриттями та навиками. Також чимало охочих приходять, аби просто відпочити, поспілкуватися чи знайти однодумців у дружній атмосфері поваги та взаєморозуміння. Недаремно між учасниками є умовна домовленість: «Бути відкритими світу, позитивними, радісними, приймати один одного». Захід підтримує ідею здорового способу життя, гармонічної взаємодії та співтворчості з природою. А його головним принципом є «вірити в чудеса, в казки і на основі цього будувати Казкове містечко».

Засновником і організатором фестивалю (проходить вже 11 років у різних містах України та за її межами) є біоенерготерапевт, езотеричний психолог-практик і слов’яніст Дмитро Акулов. На цьогорічний, 31-й, захід він запросив 143 спікера, які провели понад 50 різноманітних занять. Спеціальними гостями були співачка Катя Chilly, мотиваційний тренер Володимир Довгань, засновник мережі магазинів аюрведи і східної медицини «Роса-Фарм» Олег Торгало, доктор філософії Ірина Іщенко, психолог Євген Дейнеко.

Окрім тренінгів, програма «Казкового містечка» була насичена й іншими заходами. Гра на етнічних інструментах, танцювальні програми, барабанні джеми, hand-made ярмарок і майстер-класи, фуд-корти здорової їжі, вечірні живі концерти біля вогнища та фаєр-шоу — кожен міг обрати собі заняття до душі.

Цьогоріч мені вдалося побувати на занятті цілителя Олександра Жаркова. А також повчитися східним танцям з Анжелікою Домбик.

— На «Казкове містечко» я потрапила ще 2009-го року, — розповідає Анжеліка. — Побувала вже не раз і на київському, і на одеському фестивалях. Спершу як гостя, далі як тренер. І якщо перший фестиваль я сприйняла трохи насторожено, то вже з другого почала, як кажуть, шкірою відчувати, що це моє місце. На фестивалі мені подобається відчуття затишку, спокою, наче вдома. «Казкове містечко», або як коротко його між собою всі називають «Казка», вабить мене зустрічами з цікавими людьми. Приміром, знайомство на одному майстер-класі з традицією тантри змінило моє життя і погляд на людське існування.

Східними танцями я займаюся вже тривалий час і переконана, що кожен стиль танцю має свою особливу енергетику. А східний танець дає можливість жінці відчути себе справжньою — манливою, граційною, захопливою, чуттєвою, легкою, сексуальною, багатогранною, розкішною.

Здебільшого на фестиваль приходять сім’ями. Поки батьки відвідували тренінги, діти розважалися в умовному «дитячому садку» на дитячій галявині або брали участь у майстер-класах з ліплення з глини, різьблення по дереву або розпису у техніці холодного батіка на hand-made ярмарку. Також художники розмальовували всіх бажаючих аквагримом або мехенді, через що фестиваль набував ще більшого відчуття казковості. Особливу увагу привертав купол із різнокольорових гамаків, який стояв на центральній галявині: чи не кожен бажав хоч трішки полежати у підвісному ліжку.

Ольга, мама 8-річної дівчинки:

— Вперше на «Казкове містечко» мене запросила подруга п’ять років тому. Фестиваль проходив тоді ще у Гідропарку. Але я не наважилася. А два роки тому друзі покликали мого чоловіка. Так склалося, що чоловік не зміг і приєднатися до знайомих вирішила я з донькою. Мені сподобалася легка позитивна атмосфера, доброзичливі люди. Два дні я зранку займалася жіночою хвильовою гімнастикою, яку проводила тренер практик тіла і душі Ія Березняк. Після цих занять відчувала неймовірний заряд і підйом енергії на весь день.

А цього року я була на фестивалі всі дні і мене захопили заняття з вокалу Tayna Rits. Вона сім років розробляла методику, за допомогою якої починають співати всі, без винятку. Досить легкі вправи, щоб вивільнити звук, голос, зняти м’язовий зажим, а також фізичні — присідання, віджимання. Завдяки цій методиці я зрозуміла, що співати — це легко. Донька найбільше любить фестиваль за нові знайомства і заняття рукоділлям. Кожного вечора з нетерпінням і захопленням вона чекала на фаєр-шоу.

Для мене фестиваль асоціюється з відпочинком, певним перезавантаженням від буденності. Після «Казкового містечка» з’являється відчуття, ніби повернулася з довготривалої відпустки.

Не встигла відшуміти лісова «Казка», як організатори запрошують вже на морську. Цьогоріч вона проходитиме з 10 по 19 серпня на березі Чорного моря у смт Чорноморське. А 33-й за рахунком фестиваль уперше пройде в  Індії (штат Гоа, Арамболь) на березі океану з 3 по 12 січня наступного року.

Марія, мама 3- і 6-річних хлопчиків:

— Моє знайомство з фестивалем відбулося чотири роки тому. Нас запросила сім’я Іщенків, які на «Казковому містечку» проводили тренінги із сімейніх стосунків. Так ми вперше з чоловіком і цілою компанією друзів потрапили на фестиваль. Було дуже весело і цікаво: ми знайомилися з людьми, відкривали для себе багато нового. Після Києва ми того ж літа поїхали до Одеси. Там було побудоване ціле наметове містечко. Сподобалося, що поки ми відвідували майстер-класи, на дитячій поляні міг вільно залишитися і гратися під наглядом наш 2-річний син. З того року не пропускали жодного фестивалю. Одного разу ми були навіть співорганізаторами Вальдорфської галявини.

Знання, які можна отримати на цьому заході найрізноманітніші. Можна набратися мудрості чи нової інформації, можна позайматися йогою чи просто потанцювати, пограти в ігри. Мене захоплює атмосфера доброзичливості, позитивно настроєні і завжди усміхнені люди навколо. Вражає масштабність і продуманість програми. Організатори націлені зробити так, щоб кожному було на фестивалі комфортно, щоб наступний захід був не схожим на попередні. А ще я знаю, що після фестивалю місце його проведення стає ще більш чистим, ніж до, адже про це завжди дбає ціла команда волонтерів «Казкового містечка». Мені симпатизує гармонічне ставлення до природи всіх творців та гостей цього заходу.